Я — теж “перекладач”

Мій допис про те, що «програмісти, по суті своїй — просто перекладачі», був сприйнятий тут помітно краще, ніж згаданий у ньому ж допис автора на Хабрі. Там його до смерті закидали дизлайками, а в мене знайшовся лише один, глибоко ображений читач, хоча й масової підтримки я не отримав.
І мені це дивно.

Дивно в першу чергу те, що порівняння себе коханих з перекладачами, люди вважають чимось образливим або таким, що принижує їхню професію. Хоча в самому дописі я досить виразно виклав свою глибоку повагу до літературних перекладів віршів — роботи, що потребує ледь не меншого таланту, ніж саме написання віршів. І як приклади наводив чудових і відомих поетів, які не соромилися перекладів, не вважали для себе цю роботу менш гідною, ніж основне своє заняття.

І образи панів програмістів мені дивні саме тому, що я завжди вважав себе — перекладачем. І багато десятків років я займаюся саме цією роботою — перекладаю з незрозумілої фермерам і бізнесменам аграрної галузі мови науки на мову практичних рішень на полях.

І справа тут зовсім не в термінах, не у формулах і не в непідйомній товщині фоліантів.

Як і в літературному перекладі віршів (це коли ти ставиш собі завдання, щоб у результаті вийшов повноцінний вірш — з римами та дотриманням розміру), просто переписати оригінал простими і зрозумілими фермеру словами — недостатньо. Вихідний матеріал доводиться ввібрати, розібрати на запчастини і в результаті фактично видати новий продукт, який усіма чотирма ногами стоїть на вихідному, повністю відповідає йому за змістом, але має зовсім іншу форму.

Ця робота складна настільки, що не кожен вчений здатний перетворювати свої відкриття на продукт, який реально працює у виробництві. Причому це стосується не лише фундаментальних відкриттів.
Так само і з прикладними дослідженнями.

Ось, наприклад, встановили вчені компанії «Кемтура» чітку залежність ефективності роботи гліфосату від концентрації розчинних солей у воді (катіонів, якщо зовсім точно), яка використовується для приготування розчинів.
!(1)

І що це дає звичайному фермеру?
Нічого.
Він на цю діаграму подивиться, почитає пояснення до неї і здебільшого нічого у своїй роботі змінювати не стане. Та ще й подумає: «Ну не дурні?». За цією табличкою виходить, що для проведення обприскувань я повинен використовувати дистильовану воду… Адже саме вона показала найвищий результат — 100% загибель бур’яну. Ну не божевільні?

Тому що йому потрібен «перекладач».
Людина, яка перетворить ці чудові дослідження на практичні рішення, причому різні, для різних полів, країн і культур.

Для України довоєнного періоду — порекомендує проводити обробку дронами. Адже дрони рівномірно розподіляють гербіцид при супермалій витраті води (20 л на гектар замість традиційних 150-300 для штангового обприскувача).
Для України воюючої ця рекомендація вже не підійде — я тут нещодавно дізнався, що, виявляється, застосування дронів у нас зараз дуже ускладнене, піднімати будь-який дрон навіть на 5 метрів висоти заборонено без спеціального дозволу, який болісно складно отримати.

І не тільки для України — ми цього року намучилися з моїм клієнтом із Молдови, який без мого досвіду польотів у зоні дії РЕБ просто не зміг би обприскати свою кукурудзу — у них там РЕБ постійно глушить усе, що літає, і тільки маленькі секрети старого безпілотника допомогли йому провести обробку в умовах придушення сигналу.

І для тих, кому зараз обприскування дроном недоступні, потрібні інші версії «літературного перекладу» — ці самі катіони можна зв’язати іншою речовиною, щоб вони не псували наш препарат. Робиться це додаванням у водичку, наприклад, сульфату амонію.
І кількість цього сульфату амонію бажано правильно розрахувати. А для розрахунку знадобиться виміряти концентрацію катіонів у воді у фермера і застосувати спеціальні знання про те, який із катіонів наскільки ефективно зв’язується сульфатом амонію.
Ну як тут «без перекладача»?

Я не бачу в цій аналогії нічого ганебного і нічого, що могло б розбудити в мені комплекси меншовартості.
І я знаю, що саме цю частину моєї роботи той самий ШІ цілком здатний взяти на себе.
Та й Бог з ним! Я буду тільки радий цьому і нарешті зможу зайнятися роботою вищого рівня — проводити свої прикладні дослідження, а не чекати, поки їх проведе хтось інший. Адже ШІ звільнить мене від рутинної роботи перекладача. Нехай не відразу і не від усієї.

Але події для мене будуть розвиватися саме в цьому напрямку. З кожним роком усе більше рутини я буду віддавати ШІ, піднімаючись усе вище по драбинці ускладнення своєї роботи.
Ось тільки для того, щоб цією драбинкою підніматися, мені не потрібно боятися чи соромитися визнавати себе нинішнього — перекладачем :)