“Мистецтво – це наша зброя. Культура – це форма опору”

Слова, винесені в заголовок, належать Ширін Нешат, іранській політичній біженці, фотохудожниці та кінорежисеру, яка живе та працює в США.

Мистецтво формує той контекст та культуру, яка вирішує, як суспільство сприйматиме ті чи інші історичні події, а відповідно, яке суспільство і буде переможцем у війні. І це твердження призводить до українського мистецтва перших місяців російського вторгнення. Це мистецтво інформаційного спротиву.

В ті місяці першим з’явилося вуличне мистецтво про війну. Багато його зразків можна побачити на віртуальній виставці “Інформаційний фронт”, деякі експонати з якого я представляю тут. Давайте згадаємо ті часи та наші тогочасні вулиці.

     

     
     “Красавіца” терпіти не буде” – так коментує свій мурал на вулиці Соборній автор, рівненський художник Костянтин Качановський.
*
     

     
     “Свята Джавелінa”, Київ**
     “Свята Джавеліна” стала найбільш обговорюваним муралом. Її можна побачити на вулиці Авіаконструктора Антонова в Києві. Створена вона за ескізом канадського журналіста українського походження Крістіана Бориса.
     Давня іконописна традиція була модернізована — замість мечів чи списів на муралі зображено протитанковий ракетний комплекс FGM-148 Javelin. Однак його поєднання з релігійним символом — німбом — викликало дискусію та невдоволення Ради Церков, і на їхню вимогу німб замалювали.
*
     

     
     “Новому фашизму – нова свастика**
*
     

     
     “Напрямки для російського окупанта”**
     Чернігівська область
*
     

     
     “Дівчинка під українським прапором”. Прага, Чехія**
     Жінка проходить повз мурал у Празі, Чеська Республіка, на якому зображено дитину, яка захищає себе українським прапором від російського вторгнення. Художник казахського походження Дмитро Проскін, чиє прізвище ChemiS, сказав Радіо Свобода, що “головне, щоб це бачили українські люди”. Він додав: “Вони надсилають мені повідомлення подяки, тож моя головна мета — показати українцям нашу підтримку — була досягнута”.
*
     

     
     Русскій корабль**
     Після повномасштабного вторгнення 24 лютого світове інформаційне поле розірвали слова українського прикордонника з о. Зміїний, який на вимогу здатися сказав окупантам “Рускій воєнний корабль, іді нахуй!”.
     Цю фразу повторювали сенатори США, моряки в Грузії… Те, що було б кілька днів тому лайкою, тепер розміщувалось на бордах без цензури.
*
     

     
     У Полтаві водкі нєт**
*
     

     
     Лізуть, бляха, швидко, тліють, курва, довго**
     Деякі щирі послання в столиці були виконані кустарно, але своїм самобутнім гумором підіймали настрій.
*
     

     
     Русскій корабль, ну шо ти, дійшов?**
     Що стосується Одеси, то місто гумору тезу про корабель трансформувало на свій лад і вийшло взагалі без лайки. Тут з’явилися борди “Русский воєнний корабль, ну шо, ти дошёл?”.