Вистраждане

Не можу сказати що оригінальне, навпаки – банальне, але вистраждане. Вже набридло.

Сьогодні як з усіх прасок, так і в різного роду дискусіях (в першу чергу я маю на увазі політичні питання) часто в хід йдуть аргументи емоційного плану. Типу “злочинна бездіяльність”, “злочинна влада”, “банда Порошенко”, “банда Зеленського”, “зелебобік”, “порохобот” та цілий ряд інших.

З одного боку зрозуміло – більшість людей сприймає інформацію в першу чергу емоційно (чуттєво). Власне, саме з розрахунком на емоційне сприйняття побудовані всі ідеології і вся пропаганда. Тобто ті сфери, до яких не можна підходити з критеріями науковості, логіки, стрункості і завершеності.

З іншого боку також зрозуміло (повинно бути зрозуміло, але насправді абсолютна більшість людей цього не розуміє), що будь-який емоційний аргумент, який опонент або пропаганда тобі висувають, – це безпомилковий індикатор того, що тобою маніпулюють (принаймні, намагаються). Це азбука маніпулятивних технологій – апеляція до чуттєво-психічного світу, а не до потреби адекватного розуміння.