Стосовно генезису мов

Погляди російського “общественного мнения” на це питання відомі – сучасна російська мова є розвитком “древнерусского языка”. Відтак українська та білоруська мови це лише відгалуження від неї, обумовлені політичними причинами.

В той же час серед вчених-лінгвістів існує досить міцна точка зору, що сучасна російська мова походить від церковнослов’янської – літургічної мови церкви. Вчені все чудово розуміють, але російські, наприклад, вчені не завжди можуть дозволити собі відкрито йти проти офіційної точки зору і тому вимушені обмежуватися натяками в розрахунку на sapienti sat.

Зокрема, багато таких натяків можна знайти у відомого російського лінгвіста академіка А.А.Залізняка. Так, наприклад, в своїй праці “Древненовгородский диалект” він пише:

“Взаимодействие и сближение западных и восточных говоров Новгородской земли происходило уже как следствие их контакта и сосуществования в рамках единого древненовгородского государства. Этот процесс был принципиально сходен с начальным этапом процессов языковой консолидации в других славянских территориально-политических объединениях. Если бы древненовгородское государство продолжало самостоятельное существование, этот процесс должен был бы привести к формированию особого восточнославянского языка, подобно, например, белорусскому или украинскому. Таким образом, с историко-лингвистической точки зрения, в XI-XV вв. совокупность местных идиомов Новгородской земли образовывала пучок диалектов, развитие которого в самостоятельный язык было прервано с концом новгородской независимости и включением Новгородской земли в состав Московского государства (т. е. это своего рода “предъязык”, которому не суждено было развиться дальше этой фазы).”

Кидається у вічі, що говорячи про “пучки діалектів”, на базі яких виникли сучасні мови, Залізняк згадує білоруську та українську. А де ж тут той пучок діалектів, на базі якого виникла сучасна російська? Його немає (через зрозумілі причини – на території зародження та формування сучасної Росії населення було не слов’янським, відтак і пучки діалектів були іншими), і це змушує шукати інші витоки російської мови. Все говорить за те, що таким витоком (базою, на якій вона виникла і з якої розвинулася) була церковнослов’янська мова, яка зазнала впливу, зокрема (і, мабуть, насамперед), новгородської “передмови”.