Про нашу пам’ять

Люди неправильно запам’ятовують факти, якщо вони не відповідають їхнім уявленням

Такого висновку дійшли американські психологи в ході експериментів із запам’ятовування цифр. Більше того, виявилося, що помилки пам’яті легко поширюються та посилюються під час передачі. Таким чином, будь-яка людина може стати джерелом дезінформації.

Вченим давно відомо, що наші спогади схильні до помилок і спотворень. Черговий “баг” пам’яті виявили дослідники з Університету штату Огайо, про роботу яких розповідає Phys.org Виявилося, що люди гірше запам’ятовують факти, що не відповідають їхнім усталеним уявленням.

В процесі експерименту вчені запропонували добровольцям ознайомитися зі статистичними даними з чотирьох соціальних проблем. Як показали попередні тести, за двома з них цифри відповідали уявленням, що існували в суспільстві, а за двома іншими – суперечили їм.

Виявилося, що учасники експерименту з більшою ймовірністю неправильно запам’ятовували цифри, якщо вони не відповідали їхнім поглядам на проблему. Пам’ять добровольців спотворювала дані в такий спосіб, щоб вони краще вписувалися в існуючі уявлення.

Наприклад, учасники отримали інформацію, що у 2007 році до США в’їхало 12,8 млн мігрантів з Мексики, а у 2014 – 11,7 млн. Проте у тестах на запам’ятовування вони стверджували, що кількість приїжджих зросла, а не зменшилася, оскільки це краще відповідало існуючим стереотипам.

Потім фахівці проаналізували, як спотворення пам’яті поширюються у суспільстві. Вони надали добровольцям точні цифри щодо певної соціальної проблеми та попросили передати іншій людині з пам’яті. Той, своєю чергою, мав поширити інформацію далі.

Виявилося, що в міру просування ланцюгом цифри все більше спотворювалися, щоб краще відповідати популярним уявленням.

За словами вчених, висновки другої частини дослідження є особливо тривожними. Хоча спотворення пам’яті можуть зіграти з нами злий жарт, їх поширення набагато небезпечніше. По суті, будь-яка людина може перетворитися на джерело дезінформації. Щоб уникнути цього, автори дослідження радять ставитись до власних спогадів зі здоровою часткою скептицизму.

Люди схильні думати про свої спогади як просто пристрій запису відео, яке бере все і повторює його, коли їм це потрібно. Але багато досліджень у галузі психології показують, що пам’ять не працює таким чином. Вона як мозаїка – іноді пропускає якісь шматочки або бере шматочки з різних “коробок” і зліплює їх докупи.