Про австрійський генштаб

З мемом про австрійський генштаб, що нібито вигадав українців, знайомі мабуть усі. Але ж як було насправді…

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у Галичині, що входила тоді до складу Австро-Угорщини, загострилася боротьба прихильників різних напрямків (концепцій) українського національного самовизначення: “старорусинів”, “русофілів” (“москвофілів”) та “українофілів”. Всі вони як самоназву використовували традиційний етнонім Русь, хоча інтерпретували його по-різному. За малопомітними відмінностями у написанні прикметника “руский” (або “галицько-руский”) – “русский” - “руський” стояли суттєві відмінності між їхніми прихильниками.

Русофіли (москвофіли), не змінюючи малоруської самоідентифікації, підкреслювали культурну єдність “со всем русским миром”. У 1866 р. один з русофілів, Богдан Дідицький, писав: “на Руси […] один русскій язык, а на етом языке два выговора: малорусскій и великорусскій”. Опоненти русофілів українофільського спрямування теж спочатку повсюдно використовували термін малоруський народ, ототожнюючи Русь із Малою Руссю; проте пізніше на зміну цьому прийшло ототожнення України з Руссю-Україною і вже на початку ХХ ст. поняття Малоросія та малоросійський (малоруський) стали неприйнятними для українофілів.

Як би там не було, але на офіційному рівні продовжували використовуватися традиційні русин та руський (Ruthener, ruthenisch). Лише у липні 1915 р. австрійському уряду було передано звернення українського парламентського представництва з проханням ввести в офіційний та публічний обіг національну назву українці замість русини. Автори звернення та супровідного обґрунтування стверджували, що термін русини використовують москвофіли для підтвердження тези про “єдиний і неподільний російський народ”, тоді як насправді з обох боків австро-російського кордону все більше використовується назва українці. Австрійський уряд, направивши звернення на експертизу двом професорам Віденського університету, отримав протилежні відповіді та відклав розгляд питання “в довгу шухляду”. Рішення про прийняття в офіційних текстах слова українці замість русини затвердили лише незадовго до розпаду імперії, у лютому 1918 р.