Текст державного гімну за визначенням має бути втіленням величного символу. Проте початок російського славня радше нагадує комерційний контракт, де в розділі “Поняття та визначення” для підданих прописують базові терміни: “Россия – священная наша держава, Россия – любимая наша страна”. Цей сухий перелік атрибутів свідчить про недовіру до “богообраного народу”, якому потрібно чітко окреслити об’єкт політичної лояльності, аби не виникало зайвих запитань.

Найцікавіше починається при спробі вдихнути в ці рядки життя. Спробуйте заради експерименту замінити в цьому казенному формулюванні слово “Росія” на займенник “ми” – і конструкція миттєво розсиплеться. Вона просто не передбачає наявності живої людини – лише назву юридичної особи.

Натомість в українському гімні така заміна відбувається природно й без жодних зусиль.