Ми звикли: покаяння – це процес. Театральний жест. Людина повзає на колінах. Б’є себе в груди.

Насправді покаяння – це результат. Грецькою – “метаноя”. Дослівно: “зміна розуму”.
Йдеться не про зовнішні ефекти. Йдеться про зміну свідомості. Від патерналізму до суб’єктності. Від засудження до емпатії. Від догматизму до критичного мислення. Оце і є покаяння.
*
**P.S. Актуальне. Зважаючи на те, що сьогодні День алкоголіка, перехід від систематичної пиятики до тверезості теж, мабуть, можна вважати покаянням. 🙂