𝙈𝙚𝙧𝙚-𝙚𝙭𝙥𝙤𝙨𝙪𝙧𝙚 𝙚𝙛𝙛𝙚𝙘𝙩

Для того, щоб захопити когось новизною, пропонована новизна має бути чимось знайомим. Цей психологічний феномен переваги до чого-небудь відомий під назвою “ефект знайомства з об’єктом”.

Іншими словами, якщо ви хочете повідомити комусь щось для нього нове і переконати його прийняти цю новизну, то для вашого візаві це не повинно бути чимось абсолютно новим. Воно має бути прив’язане до чогось йому вже знайомого.

Працює це скрізь, включно з наукою. Ще Макс Планк писав, що нові теорії утверджуються не внаслідок переконання опонентів, для яких ці теорії є “абсолютним” нововведенням, а через природне вибуття останніх. Наступні покоління вчених, що приходять їм на зміну, вже знайомі з новими теоріями і легше сприймають доктрини, що здавалися попередньому поколінню єретичними.

Якщо говорити про соціальну сферу, то люди, які влаштовують революції або просто намагаються зафіксувати новий, вигідний для себе статус-кво, у пошуках підтримки своїх починань найчастіше апелюють не до чогось нового, що вони хочуть упровадити, позиціонують себе не творцями чогось нового, до того небаченого, а позиціонують себе борцями за відновлення минулого “золотого віку”.

Саме так діє Трамп зі своїм гаслом “Make America Great Again”. А найбільш яскрава ілюстрація до сказаного – нинішня Росія. У ній немає розмов про творення чогось нового й агітації підтримати це нове. Риторика інша – про “підняття з колін”, про відновлення колишньої “величі”.