Як розповідають приматологи, на відміну від шимпанзе, зокрема бонобо, спільноти яких засновані на рівності та взаємодопомозі, павіани організовані в ієрархічні структури, де домінують найагресивніші, а потерпають найбільш вразливі. Вихлюпуючись назовні ця агресія допікає й місцевих сільськогосподарців, на поля яких ці бабуїни скоюють набіги. І ось одного разу в певній місцевості людям терпець увірвався: вони взяли гвинтівки й перестріляли найагресивніших беззаконників. Підкреслюю – не всіх, а лише найбільш агресивних. І виявилося, що миролюбніші самці, які залишилися живими, змінили не лише свою поведінку, а й поведінку усієї групи. Вони навіть почали вишукувати бліх один в одного, чого раніше серед них взагалі не спостерігалося. Та що особливо цікаво: коли до цієї “окультуреної” спільноти прибивалися павіани з інших груп, вони теж змінювали свою манеру поведінки й ставали сумирнішими, хоча це прямо суперечило їхній біологічній програмі.

Почувши цю історію чимало українців завзято відреагують: “Правильно, треба тих, хто при владі, перестріляти!”. І це буде помилковою реакцією – сподіваннями отримати результат без розуміння суті внутрішніх процесів. Це є прояв карго-культу, про який зазвичай згадують коли хочуть іронічно оцінити чиїсь недолугі зусилля. Адже йдеться про зміну загальних правил поведінки, а не про методи їх запровадження. І спосіб, використаний місцевими мешканцями щодо спільноти приматів, напевно не дасть результату (або результат буде інакшим) при спробі перенести його на людське суспільство.