Росієзнавче (анатомія Росії)

Ставлення до інакомислення – це лакмусовий папірець політичної культури й культури загалом. Спостереження за російською дійсністю свідчать, що рівень терпимості до чужої (іншої) думки як у пропутінських, так і в антипутінських спільнотах (в тому числі і в першу чергу – емігрантських) наближається до нуля.

Тоталітарність російської державності є лише похідною від тоталітарності самої культури. Саме тому без “генної модифікації” культурного коду жодна демократія Росії не світить. Люди, які сидять у Кремлі, і ті, хто люто їх ненавидить, зазвичай варті одне одного, оскільки є цілком взаємозамінними психологічними еквівалентами. Від рокіровки одних на інших у тому ж таки Кремлі в Росії не зміниться нічого, крім риторики.