Йоганн Вольфганг фон Гете

В часи минулі не сяга наш зір:
То книга за сьома печатьми.
А те, що звеш ти “дух часів”,—
В тім лиш відбиток духу письмаків,
По суті, можем помічать ми.
Та писанина – то якесь страхіття,
Поглянувши, світ за очі б тікав:
То – купа сміття, звалище лахміття,
А в кращім разі – фарс з життя держав,
Повчальними прикрашений думками,
Банальними, як у ляльковій драмі.

   Переклад: Микола Лукаш
***
Мій друже! ті часи то хмара таємниць!
Минуле – книга вся під печатками.
Той дух часу - ваш власний дух, якраз,
В якому ви сучасними думками
Відбили те, що тичиться до вас.
Від цього деколи заломиш тільки руки,
Тікав би світ за очі зперед вас.
То смітники, не висліди науки, -
Не “правди” про які говорите нераз.
Засади ваші, правила, методи –
Хиба для кукол стали би в пригоді.

   Переклад: Дмитро Загул