Блиск і злидні імперій – хто винен

Четвертий пост. Перший див. “Блиск і злидні імперій”
Другий див. “Блиск і злидні імперій – соціально-економічні процеси та людський фактор”
Третій див. “Блиск і злидні імперій – незворотність процесу”
     ✦ ✦ ✦
Ефективність суспільства в цілому завжди протиставляється життєвим інтересам найпримітивніших його елементів. Цей природний закон діє у всіх системах, що у суспільних, що у механічних. Якщо хочеш покращити двигун – заміни в ньому слабкі деталі більш якісними. Якщо хочеш підняти рівень життя у суспільстві – нейтралізуй найменш корисних його членів.

Очевидно, що найменш корисні громадяни мають свій погляд на проблему і вкрай не бажають поступатися своїми життєвими інтересами заради якихось абстрактних для них цінностей. Для цих громадян найбільш справедливим буде: “Відібрати все та поділити!”

ХХ століття – це вік пробудження цих громадян як впливової громадської сили, спочатку в європейських країнах, а потім і у світовому масштабі. В обох світових війнах вирішальну перевагу отримав той, хто зміг залучити найбільшу кількість малокваліфікованої сили.

Нацисти відстоювали досконалу державу, пролетарі хотіли держави, яка б про них дбала. Нацисти створили, можливо, найпотужнішу державу в історії, проте цій державі забракло критичної маси послідовників – пролетарі задавили масою. Остаточна перемога пролетаріату у США та Європі відбулася у 1960-х, із визнанням права кожного на гідне життя, незалежно від його раси, статі, інтелекту, орієнтації, а головне – суспільно-корисного внеску.

Цей принцип – фундамент комунізму. Комунізм живе і перемагає і в Європі, і в Америці.

Живе і перемагає він тому, що найбільш численний прошарок населення поділяє його фундаментальну філософію. Водночас, цей прошарок генетично не здатний зрозуміти ні сенсу цивілізації, ні, тим більше, законів і принципів функціонування соціальних систем, а тому спроби вчених мужів щось донести до неї мають такий самий ефект, як і церковні проповіді в кошарі.