Міжнародний день перекладача

Вчора, 30 вересня, був Міжнародний день перекладача. З ним, вибачте що з запізненням, хочу поздоровити шановну Tanda.
     
     Саме цей день обраний на честь святого Ієроніма Стридонського, який здійснив переклад Біблії на латинську мову, що і донині вважається канонічним в римо-католицькій церкві.
     У заяві Міжнародної федерації перекладачів йдеться: “Перекладачі несуть величезну відповідальність за передачу повідомлень між мовами і культурами, і проблеми з розповсюдженням інформації можуть обернутися катастрофою для всіх”.
     Щорічно День перекладача проходить під певним девізом, що відображає суть програми святкування.
     Зокрема.
     2005 – Відповідальність перекладача перед професією і суспільством.
     2008 – Термінологія: слова мають значення.
     Ну а як у багатьох випадках перекладачі розуміють свою відповідальність і поводяться з термінами, можна уяснити з деяких шедеврів перекладів
     
     В “Повісті минулих літ” під роком 6374 (866) є такі слова:
     “волнамъ великымъ въставшим̑ засобь и безъбожныхъ руси кораблѧ смѧте и къ берегу”.
     Академік Дмитро Лихачов так перекладає цей фрагмент на сучасну російську мову:
     “снова встали огромные волны, разметало корабли безбожных русских, и прибило их к берегу”.
     Легким рухом пера академіка-перекладача літописна русь перетворюється на сучасних росіян.
     
У “Трактаті про посольство Василя, Великого князя московського, до папи Клемента VII” Павло Іовій, згадуючи Костянтина Острозького, пише:
     “acie profligauit, Constantinum Ruthenum”
     У перекладача Ruthenum чарівним чином перетворюється в “русского”:
     “вождя их войск, Константина, русского родом”
     Повірити, що перекладач та науковий редактор перекладу не знають значення слова Ruthenum, особисто я не можу. Тому мова не про кваліфікацію перекладача і редактора, мова про їх професійну сумлінність. Побільше останнього, вітаючи перекладачів з професійним святом, їм і хочеться побажати.