І ще про сприйняття інформації

Вчора написав пост “Про сприйняття інформації (дещо буркотливе)”, в якому висловив побоювання стосовно того, що зміна подачі та сприйняття інформації та пов’язана з ними зміна аналітичного мислення на “кліпове” (останнє практично не передбачає критичного аналізу) в кінцевому підсумку призведе до суттєвого зниження здатності до логічного мислення. Власне, як мені здається, на рівні “масової свідомості” це вже проглядається.

А сьогодні згадав про існування знаменитих лекцій відомого фізіолога І.П.Павлова “Об уме вообще, о русском уме в частности”. Згадав в контексті того, що описані Павловим особливості “русского ума” в цілому можна звести до відсутності аналітичного підходу до інформації, нестачі критичного мислення. Тобто до того, до чого призводить і перехід на “кліпове мислення”

Вчений, зокрема, пише:

“…русский ум не привязан к фактам. Он больше любит слова и ими оперирует”.

А ще…

“…русская мысль совершенно не применяет критики метода, т. е. нисколько не проверяет смысла слов, не идёт за кулисы слова, не любит смотреть на подлинную действительность. Мы занимаемся коллекционированием слов, а не изучением жизни. <….> Если ум пишет разные алгебраические формулы и не умеет их приложить к жизни, не понимает их значения, то почему вы думаете, что он говорит слова и понимает их”.

Як наслідок:

“…когда вы дойдете до выводов, когда вы начнёте оперировать с теми словесными сигналами-этикетками, которые вы поставили на место фактов, – то здесь фальсификация действительности может достигать огромнейших размеров”.

Ну і в якості прикладу:

“…Возьмите другой факт, <….>. Это факт распространяемости слухов. Серьёзный человек сообщает серьёзную вещь. Ведь сообщает не слова, а факты, но тогда вы должны дать гарантию, что ваши слова действительно идут за фактами. Этого нет. Мы знаем, конечно, что у каждого есть слабость производить сенсацию, каждый любит что‑либо прибавить, но все‑таки нужна же когда‑нибудь и критика, проверка. И этого у нас и не полагается. Мы главным образом интересуемся и оперируем словами, мало заботясь о том, какова действительность”.

Не знаю як кому, а мені здається, що еволюція людського розуму (масової свідомості, у всякому разі, – найбільш яскраво це видно у соцмережах) йде саме в напрямку не кращих особливостей “русского ума”, описаних нобелівським лауреатом.