Леся Українка – Fa (Сонет)

     Фантазіє! ти сило чарівна,
     Що збудувала світ в порожньому просторі,
     Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
     Що будиш мертвих з вічного їх сна,

     Життя даєш холодній хвилі в морі!
     Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
     Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
     Підводимо чоло, похиленеє в горі.

     Фантазіє, богине легкокрила,
     Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
     І землю з ним веселкою з’єднала.

     Ти світове з’єднала з таємним,
     Якби тебе людська душа не знала,
     Було б життя, як темна ніч, сумним.