Про національне питання

Загальновідомо, що “професійні знання” істориків – це одне, а “масова свідомість” – зовсім інше. Дуже часто вони навіть не перетинаються.

У масовій свідомості етнічність (національність) існувала завжди. Водночас історики (не тільки, втім, історики, і навіть не в першу чергу вони) датують виникнення в людській свідомості такої категорії досить пізнім періодом часу. Народилося воно на заході (в католицькому світі), десь на межі XVI-XVII ст. його паростки з’явилися на території України, а якщо говорити про Московську державу, то на цю територію перші протоетнічні поняття були привнесені лише на початку XVIII століття (причому привнесені київськими “вченими ченцями”). А до цього…

Як було до цього можливо дещо спрощено, але без втрати сутності висловився російський історик А.В.Бєляков.

❞…до проблеми національності в регіоні ставилися досить просто: православне віросповідання означало приналежність до росіян, мусульмани – татари, язичники – мордва❝.

І хоча він говорив це в контексті московських земель другої половини XVI століття, я не бачу підстав не розширити це висловлювання в часі і просторі.