𝗙𝗿𝗼𝗺 𝗠𝘂𝘀𝗰𝗼𝘃𝘆 𝘁𝗼 𝗥𝘂𝘀𝘀𝗶𝗮

У виданні “The Ukrainian Quarterly” (№ 2 за 1962 рік) була надрукована стаття Nicholas Andrusiak під назвою “From Muscovy to Russia (the Battle of Poltava, 1709)”. Деякі головні тези з неї.

Полтавська битва 1709 р., в якій московити повністю розгромили шведів, визначила політичний курс Північної та Східної Європи. Московія під новою назвою Росія стала головною державою Північної та Східної Європи, тоді як Швеція втратила панування в Прибалтиці. Тому Полтавська битва була визнана англійським істориком сером Едвардом Шепердом Кризі однією з “П’ятнадцяти вирішальних битв світу”. Інший англійський історик та військовий фахівець, генерал Джон Фредерік Чарльз Фуллер також розглядає Полтавську битву у своїх “Вирішальних битвах західного світу та їх вплив на історію”.

Сер Кризі наводить слова про “страшний день Полтави” з “Мазепи” Байрона і нагадує пророцтво Наполеона I на Святій Єлені про те, що незабаром вся Європа буде або козацькою, або республіканською. Здійснення останньої альтернативи стало найбільш вірогідним у 1848 р., але демократичні рухи були жорстоко подавлені у 1849 р. Кризі підкреслив помітну роль Росії та російської армії в репресіях проти революційних рухів в середині XIX ст., особливо в придушенні угорського повстання проти австрійського імператора. Згодом він заявив, що Росія стала державою завдяки своїй перемозі над шведами під Полтавою.

Питаннями причин поразки під Полтавою Карла XII, за характеристикою його німецького біографа Отто Хайнца, “одного з найвидатніших солдатів в історії”, займався цілий ряд дослідників. Якщо коротко, то головною причиною стало те, що Карл проігнорував останнє попередження вмираючого шведського канцлера графа Бенгта Оксенстьерна, який порадив своєму королю укласти мир з Саксонією-Польщею (королем останньої на той момент був Август II Саксонський) та зосередитись на обороні балтійських провінцій від московського вторгнення. Замість цього Карл домігся обрання королем Польщі Станіслава Лещинського та уклав з ним мир та союз, спрямований проти Саксонії та Московії, який не увінчався успіхом.

У 1708 р. Карл розпочав похід на Москву. Іван Мазепа вирішив, що настав час боротьби і за посередництва Станіслава Лещинського таємно виступив на стороні Карла XII, обіцяючи підтримати його своїми козаками, боєприпасами та провіантом коли вони вступлять у бій з московитами біля кордонів України. Мазепа діяв із переконанням, що Карл XII неухильно виконає свій план походу на Москву, а тому був збентежений, коли його поінформували про похід Карла до України. Він закричав своєму секретарю Пилипу Орлику: “Диявол несе його сюди! Він зірве всі мої плани, і московські війська, які переслідують його, ввійдуть в Україну для її розорення і загибелі”.

Дії Карла XII та Мазепи були не дуже вдалими. Вони не змогли взяти Полтаву і знехтували використанням запорізької території як зв’язку з Кримом. Навпаки, вони використали запоріжців, що об’єднали зусилля з ними, для облоги Полтави і дозволили московитам у травні 1709 р. дістатися Дніпром до Запорізької Січі та знищити її. Шведська армія, а також козаки і запоріжці Мазепи мали б зняти облогу Полтави і захистити доступ до Січі в районі Переволочної. Там вони могли чекати приходу татар. Але Карл XII та Мазепа були доктринерами у стратегії та політиці.

В цілому слова Фуллера можна назвати основною істиною:

❞Полтавська битва була більшим, ніж звичайною сутичкою між двома сусідніми народами, бо це було випробування сили між двома цивілізаціями – Європою та Азією, і тому, що це було так, хоч і мало помічалося на той час, перемозі московитів на Ворсклі судилося стати однією з найбільш вагомих подій у сучасній історії західного світу. Вирвавши у Швеції гегемонію на півночі, поклавши край українській незалежності і зруйнувавши справу Станіслава в Польщі, Московія, по суті азіатська держава, закріпилася на контрескарпі Східної Європи. Важливість Полтави полягала більше в тому, що вона встановила, ніж у тому, що вона скинула … У тіньовій формі Полтава була Марафоном навпаки❝.

Фуллер також писав, що цар ❞Петро одружився на цій (московитській) жорстокості з європейською ефективністю, і з їхнього союзу виникла Росія не тільки як імперія, але і як псевдозахідна держава, і офіційним днем народження було 22 жовтня 1721 року. Того дня, після урочистої служби у Троїцькому соборі в Санкт-Петербурзі в честь святкування Ніштадтського миру, Петро був проголошений Імператором всієї Росії. Таким був урожай, який слідував за Полтавою❝.

Після Полтавської битви Московія прийняла назву Русія у формі Росія. У “Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis”, прийнятому урядом у вигнанні послідовників Мазепи 7 квітня 1710 року у Бендерах, українців ще називали gens Rossiaca. Цар Петро I позбавив їх цього імені справжніх наступників Київської Русі і присвоїв його московитам. В анонімній “Історії Русів” XVIII століття автор цитуючи промову Мазепи перед козаками після переправи через річку Десну в листопаді 1708 р. написав такі слова: ❞Відомо ж бо, що колись були ми те, що тепер московці: уряд, першість і сама назва Русь од нас до них перейшли…❝