Про тлумачення

Твір Гуго Гроція “Три книги про право війни і миру”, що пояснює природне право, право народів, а також принципи публічного права, з’явився на світ у березні 1625 року, в розпал Тридцятирічної війни, до теперішнього часу витримав понад 50 видань мовою оригіналу (латиною), безліч видань іншими мовами (голландською – перше в 1626 р., англійською – перше в 1654 р., французькою – в 1687 р., німецькою – в 1707 р., італійською – в 1777 р., іспанською – в 1925 р., китайською – в 1937 р.). Геніальне творіння знаменитого голландця зберегло своє значення до теперішнього часу.

У цій роботі є розділ під назвою “Про тлумачення”. І в ній він згадує слова Прокопія Кесарійського з його “Війни з вандалами”:

❞Тривалий час зазвичай не зберігає сенсу слів, який їм був наданий спочатку, оскільки речі, яких бажають люди, змінюють сенс, тоді як літери залишаються тими ж, які були вперше проставлені, незважаючи ні на що❝.

Як часто в сучасному світі про це забувають, а ще частіше – свідомо ігнорують у прагненні будь-що-будь довести “речі, яких бажають”.