Вічна тема: історія це наука чи ні?

   Дискусія про те, чи є історія наукою, ведеться вже давно. Ще одне висловлювання в цю скарбничку думок, що належить Ллойду Демосу (Lloyd deMause), автору книги “Психоісторія”.

    ❞Всі інші науки вже давно зрозуміли, що світ наявних “фактів” практично нескінченний; лише історики, як і раніше, вірять, що можуть дізнатися щось нове, лише накопичуючи все нові і нові оповідні “факти”.
   Істориків виховують на теорії унікальності будь-якої історичної події. Більшість наративних істориків переконані в цьому принципі стосовно людської історії не менше, ніж середньовічна людина – стосовно природної історії. Сучасні історики в кращому випадку викладуть деякі політичні події, а потім деякі економічні події і після простого зіставлення дійдуть висновку, що ці дві розповіді складають теорію. Але наративна історія – не наука і не призначена нею бути. Наративна історія описує хід історичних подій; психоісторія відкриває закони історичної мотивації. Наративна історія сповнена “випадковостей” і “помилок”; психоісторія має справу лише із закономірностями, особливо “випадковостей” і “помилок”. Писана історія зосереджена на періодах, і вважається, що будь-який історик повинен спеціалізуватися на якомусь періоді або країні; психоісторія ж – порівняльна наука, і не може спеціалізуватися на одній галузі історії, так само, як астроном не може спеціалізуватися на одній області неба❝.