Роздуми біля входу (до штучного інтелекту)

Відразу попереджаю – роздуми не мої. Стрижневі ідеї написаного я знайшов в Інеті у іншого автора і мені вони здалися цікавими.

Головне: штучний інтелект вже давно живе серед нас, але ми його не помічаємо.

Чимала частина індивідів, з якими доводиться стикатися в офлайн, має в основному штучний інтелект. Функціонують вони приблизно так само, як чат GPT, але тільки з меншою ефективністю. Деякі люди, особливо в політиці та гуманітарному середовищі в цілому, віртуозно імітують роботу зі смислами не маючи жодного уявлення, що ж власне вони імітують. Складають найскладніші семантичні і логічні конструкції, обрамляючи смислову порожнечу. Втім, коли мова заходить про особисті життєві потреби, ці люди відкидають штучний інтелект – тут їм достатньо і природного.

Більше того, природні носії штучного інтелекту ще й охоче спілкуються (інколи ворогують) між собою зрозумілою їм мовою. Завдяки їхній невгамовній активності порожнеча створює в оточуючих абсолютно достовірне відчуття щільної смислової маси.

А тому не треба боятися засилля штучного інтелекту, як і безсилля природного. ШІ вже давно імплантований у черепні коробки людей, багато з яких займають високі пости, мають академічні титули… Це система, що імітує мислення, але не свідомість. За великим рахунком нічого не додається в картину світу, в якій фізіологічні носії смислів співіснують з такими ж імітаторами смислів – лише з’являються імітатори смислів на залізних носіях. І в чому ж тут революція, я вас запитую?

З часом людина, яка вміє виробляти реальні смисли і додатково оволоділа ШІ, отримає перевагу над іншим виробником смислів, яку раніше отримував бухгалтер, озброєний ПК, над бухгалтером, озброєним рахівницею. Відбудеться черговий етап природного відбору. Все це вже було, і це не те, від чого вимре людство. Не треба безпідставно хвилюватись.

𝐏.𝐒. Попередження про всяк випадок: до написаного потрібно відноситись з часткою гумору.