Особисті упередження ми приймаємо за факти

Якщо ви шукаєте, хто несе відповідальність за всю дезінформацію, ви можете подивитися в дзеркало.

Люди неправильно запам’ятовують факти, якщо вони не відповідають їх уявленням. До такого висновку дійшли американські психологи в ході експериментів із запам’ятовуванням цифр. Більш того, виявилося, що помилки пам’яті легко поширюються і посилюються при передачі. Таким чином, будь-яка людина може стати джерелом дезінформації.

Вченим давно відомо, що наші спогади схильні до помилок і спотворень. Один з “багів” пам’яті полягає у тому, що люди гірше запам’ятовують факти, які не відповідають їх усталеним уявленням. Так в ході експерименту вчені запропонували добровольцям ознайомитися зі статистичними даними по чотирьох соціальних проблемах. Як показали попередні тести, по двох з них цифри відповідали поширеним в суспільстві уявленням, а по двох інших – суперечили їм. Виявилося, що учасники експерименту з більшою ймовірністю неправильно запам’ятовували цифри, якщо вони не відповідали їхнім поглядам на проблему. Пам’ять добровольців спотворювала дані таким чином, щоб вони краще вписувалися в існуючі уявлення.

Потім фахівці проаналізували, як спотворення пам’яті поширюються в суспільстві. Вони надали добровольцям точні цифри щодо певної соціальної проблеми і попросили передати іншій людині з пам’яті. Той, у свою чергу, повинен був поширити інформацію далі. Виявилося, що в міру просування по ланцюжку цифри все більше спотворювалися, щоб краще відповідати популярним уявленням.

За словами вчених, висновки другої частини дослідження особливо тривожні. Хоча спотворення пам’яті можуть зіграти з нами злий жарт, їх поширення набагато небезпечніше. По суті, будь-яка людина може перетворитися на джерело дезінформації. Щоб уникнути цього, автори дослідження радять ставитися до власних спогадів зі здоровою часткою скептицизму.

Люди схильні думати про свої спогади як про простий пристрій запису відео, який бере все і повторює його, коли їм це потрібно. Але багато досліджень в області психології показують, що пам’ять не працює таким чином. Вона як мозаїка – іноді пропускає якісь шматочки або бере шматочки з різних “коробок” і зліплює їх воєдино.