Демонтаж СРСР як геополітичної ідеї

Я тут длубаюсь в пилюці своєї архівної комори, і знайшов фрагмент думки Андрія Сіренко, російського фахівця з пострадянського Півдня, волгоградського журналіста, політолога і все таке інше, висловленої ним десь у 2015-2016 роках, про ситуацію на пострадянському просторі.

❞Входять в резонанс відразу декілька процесів. Входить в активну політику перше пострадянське покоління – сьогодні по 25 років сотням тисяч молодих людей на пострадянському просторі. Вони хочуть будувати свій світ, який уже не має пуповини з СРСР і Росією. При цьому актуальний спосіб життя – пострадянський – їх теж не влаштовує. Ці люди формують ідентичність на релігійній, етнічній та протестній риториці. Це накладається на тренд форсованої популяризації радикального ісламу (джихадизму), а також на деградацію державних інститутів пострадянських режимів, що стрімко втрачають рештки суспільного авторитету та легітимності. Збіг цих трендів і формує нове радикальне соціальне середовище, перші прояви якого ми сьогодні і спостерігаємо. У найближчі кілька років цей процес набере сили, підсумком чого стане тепер уже реальний і остаточний розпад та демонтаж СРСР і пострадянського простору. Я вважаю неминучими збройні громадянські конфлікти по всьому периметру російських кордонів і, перш за все, в ОДКБ (країнах, які поки що орієнтуються на Москву). Казахстан, Вірменія, Таджикистан, Киргизія, як і вже Україна, будуть змушені пройти через ці потрясіння❝.

Повторюю, це було сказано у 2015 або 2016 році. Сьогодні ми бачимо, що цей передбачений автором процес йде повним ходом, перебуває у стадії перетворення на реальність. Вірменія пройшла через збройний конфлікт і досить однозначно взяла курс на відмову від безумовного орієнтування на Москву. Молдова та Казахстан (останній більш обережно, вочевидь – прагнучи уникнути збройного конфлікту) також дотримуються такого курсу, лідер Таджикистану теж робив заяви, що свідчать про це.

Очевидно, вторгнення Росії в Україну 2022 року, що стало не просто збройним конфліктом, а повноцінною війною, зіграло роль каталізатора цього процесу розпаду і трансформації пострадянського простору, процесу ліквідації СРСР не просто як держави, а як геополітичної ідеї.