“Та нехай собі як знають божеволіють, конають, – нам своє робить!” (с)

     Як відомо, російським законодавством тризуб внесений до переліку нацистських символів.
     Це викликає когнітивний дисонанс, оскільки…
     Є ось такий значок.
     На ньому родовий знак Святого Володимира – тризуб, Святий Архистратиг Михаїл і Галицький Лев накладені на триколірну російську червоно-біло-синю символіку.
     Відповідь на питання, що це за значок, можна знайти в російському емігрантському журналі “За новую Россию” за березень 1936 р. У ньому, крім тризуба біля заголовка на першій сторінці, є ще два тризуби з такими текстами (мовою оригіналу): “Совет Союза принял как эмблему Союза старый родовой знак святого Владимира, присвоенный недавно украинскими группами и известный как “трезуб”. Напрасно и ошибочно “украинцы” включили наш знак Владимира “Красное Солнышко” в узкие границы Киевщины. Лишая украинство права исключительного использования нашего общерусского знака мы отдаём ему должное место. Отныне он будет символом и знаком нашего движения. На нас лежит обязанность достойно носить на себе этот древний знак зарождения нашей национальной государственности”.
     І далі: “По поручению Союза исполнительное Бюро устанавливает нагрудный знак отличия для членов Союза. Он представляет собой металлический отпечаток эмблемы Союза из меди, бронзы или позолоченный на щите национальных цветов согласно приведённому выше рисунку”.
     Є питання:
     ● чи означає віднесення тризубу до нацистських символів відмову від визнання його “загальноросійським” знаком? Адже, як відомо, “русские своих не бросают”. А тут, виходить, кинули.
     ● чи означає віднесення тризубу до нацистських символів відмову від проведення політики, згідно з якою “зарождение национальной государственности “ Росії відбулося в Київській Русі?