Національні професії, кодифіковані культурою

Дослідники культури відзначають, що стосовно різних народів існують сталі архетипи, які відображають міф про національний характер. Наприклад: американський комівояжер, французький коханець чи фінський лісоруб. Звісно, це не наймасовіші заняття місцевого населення, а так би мовити, “національні професії, кодифіковані культурою”.

Для російського культурного простору такими символічними заняттями стали інтелігент (із його дисидентством, моральними пошуками, рефлексією та обов’язковими стражданнями), вертухай та юродивий – причому останній є взагалі унікальним російським феноменом. Отже, якщо французький коханець уособлює пристрасть, а американський комерсант – успіх, то головні російські образи завжди пов’язані з крайнощами. Це або Страждалець (інтелігент, дисидент), або Наглядач (силовик, кат), або ж Мученик (солдат, юродивий).

Що ж до українського міфу, то він тримається на кількох китах – це козак, чумак, хлібороб і кобзар. У цій системі координат козак виборює простір, чумак привозить ресурси, а хлібороб засіває землю, поки кобзар співає про це пісню. На відміну від імперських міфів, такі архетипи орієнтовані не на підкорення інших, а на захист і збереження власного автономного всесвіту.