Пише Віктор Ягун у Facebook.
Повністю за посиланням, а тут головні тези.
     ✦ ✦ ✦
     Російські наративи нового типу

Зміна підходу: Російська пропаганда відмовилася від прямих проросійських закликів на користь завуальованих наративів, які часто починаються з проукраїнських гасел або закликів до “чесного аналізу”.

   • Масштаб та інструменти маніпуляцій
Дослідження впливу: Спільне дослідження Європейської служби зовнішніх дій та українського ЦПД (червень 2026 року) виявило близько 244 тисяч публікацій із 1,39 мільярда переглядів за 16 місяців.
Метод “правдивих цеглин”: Сучасна дезінформація базується не на примітивних фейках, а на реальних документах, цифрах і фактах, які навмисно виривають із контексту.

   • Головна мета та висновок
Суть маніпуляції: Використовуючи правдиві факти про події 2013–2014 років (економічні проблеми, конституційні нюанси усунення Януковича), пропаганда підводить аудиторію до неправдивих висновків про те, що Майдан зруйнував країну, а війни можна було уникнути.
Критерій перевірки: Сьогодні критично важливо оцінювати не лише правдивість окремого факту, а й кінцеву мету, з якою цей факт демонструється читачеві.

   • Справжня мета російської стратегії
Приховування агресора: Російська інформаційна стратегія штучно прибирає з дискусії той факт, що саме Росія ухвалила рішення окупувати Крим, створила й озброїла бойовиків на Донбасі та здійснила повномасштабне вторгнення у 2022 році.
Розмивання причинно-наслідкових зв’язків: Головна мета пропаганди – перекласти відповідальність за війну з Росії на Майдан, Брюссель або українських виборців.
Зміна фокуса суспільної дискусії: Маніпуляція спрямована на те, щоб змусити українців шукати причини агресії у власних діях та сумніватися у своїй правоті, замість аналізу дій ворога.

   • Інструменти та методи дезінформації у 2026 році
Використання військовополонених та ШІ: Центр протидії дезінформації зафіксував поширення примусових заяв українських полонених (про нібито проплачений Майдан) та створених штучним інтелектом відео з “простими українцями”, які просувають наративи про “використання Заходом” і “мир будь-якою ціною”.
Українізація наративів: Сучасна російська пропаганда мімікрує під проукраїнську позицію – вона говорить якісною українською мовою, цитує реальні документи й закони, апелює до державних інтересів і завершується гаслом “Я за Україну”.

   • Кінцева мета інформаційної війни
Знищення самодовіри: Головне завдання ворога – не змусити любити Росію, а змусити українців зневіритися у власному виборі, визнати Майдан, опір та європейський вектор помилками.
Капітуляція через “визнання реальності”: Нав’язування почуття провини за війну має стати останнім кроком до згоди на віддачу територій, відмову від суверенітету, зменшення амбіцій та підписання миру на умовах агресора.

   • Межа між аналізом та маніпуляцією
Право на внутрішню критику: Україна повинна жорстко аналізувати помилки 2013–2014 років та ставити питання владі, опозиції чи Заходу, проте внутрішні прорахунки не давали Росії жодного права на окупацію.
Контрольне питання для перевірки: Якщо після довгих економічних чи політичних розрахунків із тексту зникає відповідальність агресора – це спроба переписати минуле, щоб згодом переписати майбутнє України.