Американський аналітик і геополітик Пітер Зейхан (Peter Zeihan) відомий своєю концепцію “кінця глобалізації”. В інтерв’ю, опублікованому на аналітичному порталі “Хвиля”, він пояснює, що саме зараз змінюється.
     ✦ ✦ ✦
За глобалізації Європа значною мірою віддала оборону на аутсорсинг і перетворилася на експортний союз із Німеччиною в центрі. Ця модель була життєздатною, поки Сполучені Штати підтримували всю систему й охороняли глобальні морські торговельні шляхи. Подібний вибір зробила Північно-Східна Азія.

Змінилися дві речі. По-перше, зсунулася американська політика. Трамп уособлює цей зсув, але ним усе не обмежується. І республіканці, і демократи тепер говорять про захист ринків, експортний контроль та кінець глобалізації. По-друге, і це важливіше, США більше не мають військової структури, потрібної для патрулювання Світового океану. Американський флот не зміг перешкодити хуситам порушити судноплавство в Червоному морі, а війна з Іраном, за моєю оцінкою, поглинула більшість далекобійної високоточної зброї, необхідної для конфлікту у Східній півкулі. Тому, на мою думку, після цієї війни США щонайменше десять років не зможуть вести ще одну війну у Східній півкулі.

Це означає, що маршрути постачання, від яких залежить нинішня економічна модель Європи, більше не можна вважати гарантованими. Щоб зберегти глобальну роль, Європі потрібен об’єднаний флот, за функціями хоча б порівнянний із ВМС США 1980-х років. Його створення триватиме 30 років, а такого часу Європа не має.

Імовірний результат – більш регіональна економічна система. Європа демографічно спустошена, хоча й не так сильно, як Росія чи Китай, тому спиратися на споживання вона не зможе. Однією з альтернатив може стати мілітаризована економіка. Але якщо Європа збережеться як єдине ціле, вона вже не буде схожою на Європу останніх 50 років.

Знайома нам Європа не зможе функціонувати у світі, який нині формується. Вона здатна пристосуватися, але успішна адаптація її змінить.