Луддизм XXI століття

Станом на кінець 2025 року в США працювало 5427 центрів обробки даних, і наразі планується побудувати ще 4000. Щоб осягнути масштаб цього задуму, варто зважити на те, що зведення лише одного такого об’єкта обходиться приблизно у два мільярди доларів.

Однак реалізація цих планів супроводжується значними викликами. Згідно з деякими дослідженнями, нові дата-центри можуть потребувати більше енергії, ніж здатні виробити Сполучені Штати, до того ж існує загроза дефіциту водних ресурсів, адже великий центр використовує для охолодження стільки ж води, скільки й місто з населенням у кілька десятків тисяч мешканців.

Проте жодні перепони не зупиняють технологічних гігантів: Amazon, Meta, Oracle, Microsoft та Google сподіваються, що саме їхня компанія найближчим часом здобуде лідерство у сфері штучного інтелекту – фундаменту майбутньої економіки, й принесе колосальні прибутки й з лишком окупить сьогоднішні інвестиції.

Водночас результати свіжого опитування Інституту Геллапа виявилися тривожними для цих компаній: близько 71% респондентів висловилися проти будівництва такої інфраструктури у своєму регіоні. Ба більше, дата-центри викликають у людей навіть сильніше занепокоєння, ніж атомні електростанції, проти зведення яких поблизу власних домівок виступили лише 53% опитаних.

Останні події демонструють, що опір масовому розширенню мережі ЦОД давно вийшов за межі суто локальних громад, стурбованих надмірним споживанням електроенергії, дефіцитом води чи шумовим забрудненням, – сьогодні це питання набуває загальнодержавного масштабу й привертає увагу мільйонів американців.

Цілком імовірно, що боротьба проти розбудови інфраструктури є лише опосередкованою війною, тоді як справжня причина криється у глобальному страху перед самим штучним інтелектом. Понад половина громадян зізнаються, що стрімкий розвиток цієї технології викликає в них радше тривогу, ніж захоплення, і лише 10% опитаних мають протилежну думку.

Цей супротив дедалі більше нагадує рух луддитів у Англії XIX століття, коли робітники трощили механізовані верстати, боячись втратити роботу та звичний устрій життя. Як і тоді, сучасні побоювання перед автоматизацією та ШІ виливаються в агресію проти фізичних об’єктів – цього разу проти новітніх “фабрик” цифрової епохи.

Такі суспільні настрої вже підхопили й політики, які напередодні виборів у США намагаються заробити додаткові електоральні бали, звинувачуючи своїх опонентів у лобіюванні штучного інтелекту та сприянні будівництву нових дата-центрів.