Про факти та інтерпретації

     ”Спочатку отримайте факти, а потім ви зможете спотворювати їх як забажаєте”
          Марк Твен

“Факти не існують – є тільки їхні інтерпретації”. Ця філософська максима належить Фрідріху Ніцше. Спускаючись із висот великого філософа та визнаючи все-таки існування фактів, можна сказати таке: факти самі по собі сенсу не мають, вони його набувають тільки в рамках якогось наративу. І це не буде запереченням Ніцше, який стверджував, що всі речі підлягають інтерпретації, а сам варіант інтерпретації, що переважає в той чи інший момент часу, є функцією сили, а не істини.

Сказане в попередньому абзаці рівною мірою стосується як “гуманітарних”, так і “природничих” наук. Якщо взяти, наприклад, історію, то всі історики користуються однією і тією ж сукупністю фактів. Але розповіді, які вони будують на базі цих фактів – різні, часом діаметрально різні. І в цьому сенсі фундаментальні наукові дослідження вчених-істориків принципово не дуже-то й відрізняються від історичних романів, у яких діють реальні історичні особи та які ґрунтуються на реальних фактах, що реально мали місце.

Щось подібне, хоча, можливо, й менш яскраво виражене, має місце і у фізиці або біології. Для інтерпретації тих чи інших фактів у природничих науках створюється те, що називається теорією. Теорії можуть бути різними і, відповідно, по-різному пояснювати (інтерпретувати) одні й ті самі факти. Ну а яка з інтерпретацій буде переважаючою… Див. вище думку Ніцше про те, функцією чого переважання є. Академік Трохим Лисенко підтвердить.

Тут, щоправда, є й інший бік. Ні фізичні теорії, ні історичне бачення не виростають із фактів. Наприклад, закон всесвітнього тяжіння або теорію відносності Ейнштейна неможливо отримати зі спостережень і фактів. Теорії та концепції винаходяться в мисленні і потім, подібно до сітки, закидаються в океан подій. І те, що потрапляє у вічка сітки, те й буде фактом науки.
Та ж фізика в експерименті взагалі має справу з показаннями приладів тощо. Усі ці показання перетворюються на факти на кшталт “існує електромагнітне поле” тільки після інтерпретації результатів спостереження за допомогою теорії. Без неї просто немає жодних фактів.

У гуманітарних науках, зокрема історії, теорії прийнято називати концепціями. Наприклад, концепція про походження російської державності “від Рюрика”. На одній дев’ятій частині суші ця концепція є домінуючою і це домінування яскраво підтверджує висновок Ніцше про функцію сили, а не істини.

Факти можуть з’являтися та зникати. У рамках однієї теорії (концепції) факт є, а в рамках іншої його немає. За однією історичною концепцією є факт “переходу державності” від Київської Русі до суздальсько-володимирських земель, а за іншою – до галицько-волинських. У рамках однієї концепції факт отримання грошей більшовиками від німецького генштабу інтерпретується як “брудна інсинуація”, а в рамках іншої – як достовірно доведений факт. А що говорити про такий факт, як “існує кварк”… Він існує виключно в теорії, без неї немає і факту.