Текст Станіслава Лема, який я пропоную увазі, на українську мову, здається, не перекладався. Це фрагмент його листа Майклу Кандела – американському славісту, другу Лема, головному та найкращому англомовному перекладачу його творів. Сам лист був опублікований у збірнику “Листи або опір матерії” (“Listy albo opór materii”) 2002 року. На мові оригіналу цей фрагмент можна бачити ось за цим посиланням.
Переклад машинний з моєю редакцією.
     ✦ ✦ ✦
Берлін, 6 травня 1977

[…] Жорстокість німців, які за Гітлера входили в окуповану країну, в будь-якому вимірі й у всьому спектрі досвіду є НЕПОРІВНЯННО ІНШОЮ, ніж совєтська. Німці – почну з банальностей – були методичними, планомірними, виконували накази як безлика і здебільшого механічна сила; вони вважали себе Вищою Расою, а нас, євреїв – за Ungeziefer, за шкідників, приречених на винищення, шкідників НАСТІЛЬКИ хитрих, наділених такою хуцпою, що ця наволоч наважилася завдяки підлій мімікрії набути схожості, просто-таки вражаючої схожості, з Людиною.

Росіяни ж були сворою, що усвідомлювала свою неповноцінність і нижчість у спосіб безсловесний, глухий, що схиляв до повної розгнузданості; тому, ґвалтуючи 80-річних бабусь, сіючи смерть мимохідь, побіжно, на бігу, трощачи, руйнуючи, нищачи будь-які ознаки достатку, ладу, цивілізаційної заможності й виявляючи в безкорисливості цього нищення неабияку Винахідливість, Ініціативу, Увагу, Концентрацію, Напруження Волі – цим самим вони не стільки мстилися німцям (до того ж ІНШИМ!) за те, що німці заподіяли їм у Росії, скільки мстилися світові за межами своєї в’язниці, мстилися найпідлішим із можливих способів: адже вони обсирали все – жодна тварина не виявляє такої, я б сказав, ЕКСКРЕМЕНТАЛЬНОЇ ЗАТЯТОСТІ, яку виказували ці росіяни, забиваючи й наповнюючи своїми екскрементами розгромлені салони, лікарняні палати, біде, унітази, сручи на книжки, килими, вівтарі; у цьому сранні на весь світ, який вони МОГЛИ – яка ж це була для них велика радість – розтоптати, розчавити, обісрати, та ще й зґвалтувавши і повбивавши (вони ґвалтували жінок після пологів, жінок після важких операцій, ґвалтували жінок, які лежали в калюжах крові, ґвалтували і срали; крім того, вони МУСИЛИ красти годинники, а коли якийсь їхній бідний малий солдафончик уже не мав такого шансу серед німців у шпиталі, бо його попередники забрали все, що тільки можна було забрати, він РОЗПЛАКАВСЯ від жалю і водночас кричав, що якщо не отримає негайно ГОДИННИКА, то застрелить трьох людей.

Якось у Москві в 61-му році, по дванадцятій ночі, прямо з аеропорту я опинився в ресторані “ексклюзивного готелю” (на вулиці натовп інших охочих до РОЗВАГ марно ломився у вхід до готелю) – і хоча там ніхто нікого не ґвалтував, не вбивав і не обсирав – я бачив ТЕ САМЕ, і це справило на мене незабутнє враження; я назвав це шаленіючою ордою, бо вона не вірить у Бога, тобто я бачив людей, у яких видерли Цінності, людей із повністю ампутованою етикою; це було неймовірно огидне видовище. Ці історії, ці діагнози відомі, а наша цивілізація робить усе можливе, щоб це приховати, затовкти, поховати, не помітити, не визнавати цього, а якщо вже не виходить – то знайти виправдання (explain away).

Совєтська система як corruptio optimi pessima (падіння найкращого є найгіршим падінням) де-факто є системою плекання всіх тих рис, на які взагалі здатна упосліджена людина. Зрада найближчих, видавання на муки друзів, брехня на кожному кроці, життя у фальші від колиски до могили, топтання традиційних цінностей культури та бетонування певних формальних аспектів цієї самої культури; адже очевидно, що те саме ґвалтування, убивання та обсирання є однією стороною медалі, тоді як інша сторона – це совєтський пуританізм, вікторіанство, “вітчизняність”, “патріотизм”, “комуністична мораль” тощо.

Що тут писати, що тут додавати! Навіть радикальному атеїстові, як я, думка про те, що Бога, мабуть, таки немає, але ось сатана, МАБУТЬ що, все ж таки є, ОСКІЛЬКИ існують Совєти – ця думка просто нав’язливо мусить знову і знову спадати на гадку. Величезна наддержава зі сфальсифікованою ідеологією (ніхто в неї не вірить), зі сфальсифікованою культурою, музикою, літературою, освітою, суспільним життям – усе сфальсифіковано від А до Я, так сумлінно, під таким тиском репресій, із таким поліцейським наглядом, що просто-таки напрошується думка: КОМУ це може служити краще, ніж Вельзевулу??? Я знаю, що його немає – і в ПЕВНОМУ сенсі, навіть через відсутність і Негативного Полюса Трансценденції, це як діагноз іще гірше. […]