Філологічне

Старий бібліотекар у потертому піджаку, протираючи пил із фоліантів, тихо каже колезі:
– Та плюньте в обличчя тому, хто каже, що філологи – це ніжні фіалочки з палаючими очима! Я вас благаю! Насправді це похмурі жовчні типи, готові язика співрозмовнику вирвати за фрази на кшталт “приймати участь”, “на протязі години”, “самий кращий”, “заключати договір”, “піднімати питання”, “у першу чергу”…
Голос молодого відвідувача з-за ближнього стелажа:
– А що не так з цими фразами?
Старий, поправивши окуляри на кінчику носа:
– А на вашому трупі, юначе, вони б ще й пострибали. Тільки тихіше, будь ласка, ви ж у бібліотеці.