“Парадокс – це не конфлікт у реальності. Це конфлікт між реальністю та вашим уявленням про те, якою вона має бути” (Річард Фейнман).

Уся наша історія – це певною мірою перформанс. При цьому головною рисою цієї історії є безперервні війни. І ці війни є нічим іншим, як формою природного відбору для виявлення розвиненіших суспільств, тобто війна – це рушій прогресу. Без воєн не існувало б ні Стародавньої Греції з Римом, ні освіченої Європи, ні сучасного Заходу.

У війні перемагає той соціум, який має кращу військову техніку. Вона, своєю чергою, з’являється там, де передова наука, а наука розвивається найкраще в умовах свободи. Виходить, свобода – похідна від війни.

Ось такий парадокс. І він же є певним обвинувальним вироком для Homo sapiens.