(Гео)політичне

Головне зі спостережень за вчорашнім дійством на Червоній площі в Москві (з того, що я бачив, а бачив я, за великим рахунком, лише це).

Сі та Путін прийшли на трибуну разом, всі інші вже були на місцях, очікували та вітали їх.
Сиділи також разом, відокремлені від інших ветеранами війни.
Сі про щось запитував, Путін запопадливо давав пояснення.

Загальні враження.
Дійство нагадує прийом сюзерена васалом.
Вчорашній день за великим рахунком став тріумфом в першу чергу Сі – став демонстрацію останнього, що Путін з усіма його васалами з різних континентів, присутніми на трибуні, належить саме йому, став певною мірою глузуванням над спробами Трампа відірвати Росію від Китаю. І водночас пропозицією Китаю Америці до розмов у іншій тональності.

Безперечно, у Вашингтоні, (як і у європейських столицях) висновки з цієї викладеної Сі карти зроблять. А поки що це виглядає як тотальне фіаско Трампа – ситуація розвивається не за його планом, не він керує процесом. А тому і корективи у свою риторику та дії американцям доведеться вносити – існування у попередній логіці стало неможливим.