Поки на фронті та в тилу триває запекла боротьба за виживання, українські соцмережі несподівано вибухнули панікою через міфічне “нашестя” мільйонів трудових мігрантів з Азії.

Останнім часом в українському інфопросторі спалахнули бурхливі дискусії. Суспільство активно обговорює ймовірну появу в країні іноземних робітників, зокрема з Індії, Бангладеш чи Пакистану. Для багатьох ця перспектива видається настільки загрозливою, що часом затьмарює навіть щоденні воєнні виклики та постійну небезпеку обстрілів.

Прикметно, що джерелом потужного інформаційного сплеску, який миттєво підхопили лідери думок, стали не ворожі вкиди чи анонімні платформи, а публічні заяви посадовців. Офіційні особи намагалися порушити справді гострі питання – глибоку демографічну кризу та кадровий голод в Україні. Головним тригером став коментар очільника ОП Кирила Буданова щодо надмірної складності бюрократичних процедур для залучення працівників із Колумбії, Ефіопії, Індії та Бангладеш. Ці держави належать до категорії підвищеного міграційного ризику, тому відкрити українську робочу візу їхнім громадянам вкрай складно. Буданов зазначив, що після спеціальної наради щодо співпраці з Африкою дипломатам та органам безпеки доручили переглянути чинні переліки таких країн. Очікувалося, що це рішення спростить легальне працевлаштування іноземців і полегшить життя вітчизняному бізнесу. Проте прагматичний крок, покликаний підтримати економіку, спровокував у мережі масштабну хвилю паніки та маніпуляцій.

Варто зауважити: авторитетні аналітики ще задовго до теперішніх подій прогнозували, що залучення азійських робітників на вітчизняний ринок праці є неминучим. Проте їхні оцінки суттєво різнилися за рівнем реалістичності, а прогнозована чисельність кадрів коливалася у величезних діапазонах. Зокрема, очільник Київської школи економіки Тимофій Милованов припускав критичне скорочення населення до десяти-п’ятнадцяти мільйонів осіб. За такого сценарію країні доведеться приймати мільйони іноземців, якщо суспільство не виявить належної далекоглядності.

Твердження про мільйонні потоки переселенців набуло нової популярності після нещодавніх коментарів керівника ОП. Питання іноземної робочої сили знову вирвали з контексту й розтиражували в медіа як доконаний факт, абсолютно ігноруючи те, що цей сценарій є лише теоретичним припущенням. Ба більше, у мережі вже навіть створюють петиції з вимогою заблокувати в’їзд мігрантам.

Немає сенсу детально описувати механізми медійної розкрутки цієї теми чи спекуляції преси. У гонитві за кліками вона навмисно акцентувала увагу на приїзді заробітчан із Бангладеш чи Індії, уподібнюючись до вуличних жебраків, які виставляють напоказ свої вади заради швидкої вигоди. Усі подібні сенсації створювалися за ідентичним алгоритмом. Так само не варто зосереджуватися на недостовірності поширених даних чи штучному роздмухуванні загрози: видача кількох сотень офіційних дозволів на роботу для громадян Бангладеш аж ніяк не свідчить про “масштабне переселення народів”. Наразі недоцільно з’ясовувати, чи була ця кампанія спланованою акцією і які саме приховані цілі переслідували її ймовірні бенефіціари.

Натомість варто звернути увагу на інше: цю хвилю в українських соцмережах активно використовують як внутрішні блогери заради хайпу та переглядів, так і російська пропаганда – для дестабілізації нашого суспільства.