Карго-культ. Або “навіщо нам членство в ЄС”? Або, “чому я згоден с новообраним Президентом Польщі?”
Кожну дискуссию треба починати з визначення та пояснення термінів, яки використовуютсья (бо це глобальна проблема - люди сперечаються, не звертаючи уваги не те, що говорять про різні речі).
Для кожного поняття есть пряме тлумачення та більш широке. І для обговорення достатьно просто пояснити, що саме я вкладаю в це слово.
Так от “карго-культ”, не не тільки будівницьтво літаків з лайна та гілок (і прогони їх потім перед Мавзолеями щоб хворе на всю голову населення країни трусилося від щастя “ось яки в нас аналоговнети!”), не тільки 25-річна імітація виборів, з попереднім відстрілом всіх альтернативних кандидатів…. Карго-культ, це взагалі коли ми підміняємо зміст формою. Або коли вважаємо саме форму настільки важливою, що навіть не хочемо займатися нудним процесом приведення змісту до ладу.
Це я про що?
Це я про виступ нового президента Польщі, який заявив, що він проти прийняття України в ЄС, тому що у нас тут корупція.
Самого пана Президента я обговорювати не планую. Тільки дурні обговорюють людей, розумні люди обговорюють думки та ідеї.
І його думка мені здається правильною.
І ось чому….
Корупція в нас дійсно є і масштаби її просто жахливі. І що найстрашніше, вона тільки виросла в часи війни, ніякого шанса на її зкорочення я не бачу поки що і це я вважаю однією з головних проблем і небезпек для нашої держави.
Мені не дуже важливо, чи небезпечно для ЄС приймати до себе країну з таким рівнем корупції і мені не цікаво, чи були таки преуеденти, бо мене, як українця, насамперед цікавить не ЄС, а Україна.
Я дуже добре (і по своєму досвіду в бізнесі і по своєму бойовому досвіду) знаю, що успіх забезпечує тільки максимальна концентрація. За двома зайцями погонишься - отримаєшь провал та ганьбу, як дурнуватий Путін, який навесні 22-го розділив свою орду на дві частини, відправивши 40 000 орків за Дніпро на Миколаїв, заміст того, щоб цими силами замкнути оточення нашого угрупповання військ на Сході.
Так і тут - чим більше часу, сил та уваги ми приділяємо боротьбі за те щоб нас прийняли до ЄС “такими як є або ще гіршими”, тим менше в нас часу, сил та бажання ставати іншими.
Але ж може само по собі прийняття до ЄС для нас щось радикально змінить?
Може всі наши Свинарчуки, Насирови, Крупи, прокурори-інваліди, воєнкоми- хабарники, та постачальники яєць по 17 грн розсипляться на смердючий попіл в ту хвилину як нас приймуть до ЄС, як розсипаються вампіри у фільмах жахів під променями сонця?
Ні, всі ми не настільки дурні, щоб у таки казочки повірити.
А тоді - навіщо????
Два питання, дорогеньки друзі : 1. Що саме ми хочемо щоб сталося в нашої країні після вступу до ЄС?

1. Чому все це ми не можемо зробити ще до того вступу?
   Є в когось відповіді?