“Жирні цілі”
На початку війни безпілотчики в ЗСУ входили в склад артбригад і займалися пошуком цілей для гармат та “Градів”. І ще для невеличкої кількості підрозділів “Смерчів”, ракети для яких в нас закінчилися вже в перші дні війни (отак ми до війни готувалися, що маючи завод Южмаш, який раніше виробляв балистичні міжконтинентальні ракети, не налаштували навіть виробницьтва найпростішого).
Тому вже в березні 22-го наш Дрогобичський 15- полк реактивної артилерії залишився без тої самої реактивної артилерії і був переформован в єдину в Україні 15-ту окрему бригаду артрозвідки.
І дуже щедро її забезпечили всім.
Від людей - кастінг до нашого дивізіону був крутіший ніж до Ахметова в холдінг, що відчуваєтсья і досі - я ніколи в житті не перебував в такому здоровому колективі, як тут на війні. До техніки - не одразу, але дуже швидно в нас зʼявилися спочатку класичні “Фурії” та “Лелеки”, а потім і Шарки і Рейберди і “маленьки байрактари- ПД-2” , спочатку “Мамби”, а потім і неймовірна “Кобра” з дальністю дії 110 км.
Все це не тому, що нас хтось так сильно любить.
Все це тому, що нас створили для роботи по “жирних” цілях.
Ми знаходимо і забезпечуємо ураження отакого :

https://youtu.be/9zQB6rjigdY?si=6RlJomT4kh4nTFo8

Я не веду рахунку (а варто може було б поцікавитися у комбріга) скільки за всю війну ми вже спалили “Буків”, “С-300”, “Зоопарків” і іншого такого добра.
Але математику війни на рівні нашого дивізіону я бачу. І вона мене абсолютно влаштовує.
Так, наша “Мамба” коштує 20 мільонів доларів, але за період свого життя на війни кожна в середньому забезпечить знищення орківської техніки на 250-300 мільонів. Теж саме і по наших літачках. Ми їх втрачаємо, звичайно. Але рахунок кожного з наших відділень - 1:10, якщо рахувати вартість наших “розходників” до вартості того, що вони “наловили”.
Я розумію, що нажаль не всі наши бригади мають технічну можливість воювати з таким рахунком. І нажаль не всі піхотні комбриги в ЗСУ так бережуть свій особовий склад, щоб добиватися такого рахунку.
Але тільки такий метод ведення війни нам дозволить утриматися стільки, скільки буде потрібно.
Витрачати людей і техніку конвейєрним методом, як це робить рашка - ми точно не можемо собі дозволити.