Цугцванг
Дуже правильно все написав Генадій Друзенко. Я не по всіх питаннях з ним зазвичай погоджуюсь, але стосовно цього посту - погоджусь майже зі всім.
Так, українці мають зробити “цей вибір”. І хоча я ще маю надію не те, що вони ще зданті зробити його правильно, але….

Але біда в тому, що ми не можем зробити цей вибір під час війни. Влада вже відчула переваги авторитарного управління (яке їй досталося без зусиль, автоматично) і добровільно від нього не відмовиться. А будь яка боротьба зі своєю владою під час війни неможлива. Ті хто в тилу - до смерті перелякані, щоб їх за зайве слово до нас на фронт не забрали, а ті хто тут на фронті - не можуть зрадити самих себе і починати свари внутрі країни коли ворог тільки того і чекає. І з кожним місяцем війни, в РФ стає все менше маргіналів, а в нашої країні - все менше пасіонаріїв. Бо саме так зформовані наші армії, в нас - переважно із добровольців (бусіфіковані швиденько розбігаються по сзч), а армія РФ - із маргіналів що пішли воювати за гроші. І я не бачу вихіду з цього цугцвангу, крім слабенької надії на зовнішню силу яка зможе примусити сторони до зупинення війни. Але дуже слабенької, бо в тої зовнішньої сили дуже слабенька мотивація до цього тиску. 
Тому на мою думку, умова "тільки тоді закінчиться ця війна" стосується "Війни" з великої літери. Тої війни, що почалася у 2014-му і не закінчиться навіть після зупинення вогню ще багато років. А от що стосується конкретно актуальної війни, тої що йде четвертий рік, то тут як мені здаєтсья, все навпаки. Тільки припинення цієї війни дасть нам шанс (тільки шанс)перетворити нашу країну на республіку, щоб внаслідок цього вже отримати можливість завершити Війну з великої літери.