Отруйні плоди монополії
Так буває завжди. Чого б це не стосувалося - Горгазу, Укрзалізниці, Укрпошти, або Файєр Пойнту.
Якщо держава надає комусь привілеї, фактично монопольні права на контракт, забезпечує фінансування не за відкритим і чесним конкурсом, а на підставах якихось нікому не відомих резонів (хоча насправді всім відомих), то ні до чого іншого це призвести не може.
Тут справа навіть не в Зеленському, чи Міндічі чи Єрмакові, не в їхніх “династіях” та інших бурдних схемах, навіть якщо б свʼяти люди (ага, ті самі руки, що “нічого не крали”) отримали б монополію на розробку чогось - результат був би схожий.
Просто воно так не працює.
Працює ринок, жорстка конкуренція, коли підприємець ризикує своїми грошима і своєю компанією, а не незадоволенням від голови держави, коли гроши витрачено без результату.
Проблема тут не у самій ракеті. Негативний результат часто буває необхідною сходинкою на шляху до зіркового. Але не тоді, коли компанії начхати. Не тоді, коли такий провал не погіршить ані фінснсового стану власників та керівників, а також не зменшить шанси компанії на отримання нових держзамовлень та держгрошей.
Колись у 2023-му я дуже сперечався на цю тему із Юрієм Касьяновим.
Він був прибічником того, щоб заміст десятків та сотен різних моделей БПЛА держава концентровано пдітримувала 1-2-3 компанії. Це ж концентрація виробництва, уніфікація запчастин та процессів, стандартизація параметрів (наприклад частот). Я сперечався не тому, що міг щось протиставити його інженерно технічним аргументам, а просто тому, що від дитинства ненавіджу монополії. Життя показало, що я все вірно відчував. Пройшло мене року і русня вголос волала саме тому, що у них всі дрони були однотипні і ми легко їх глушили РЕБами, а в нас на півкілометри ронту - двадцять різних моделей дронів і всі на різніх частотах, що дуже ускладнювало і спуфінг і джаммінг.
Так, панове, можна скільки завгодно насміхатися над “риночок все порішав”, але саме ринок та конкуренція тільки і може реально вирішувати проблеми.
Немає у світі таких чиновників, яки здатні приймати виключно правильні рішення, обираючи кращі варіанти обладнання або озброєнь, найефективніших виробників. Ані одноосібно, ані цілими відомствами - не буває такого.
Найкраще відбирається тільки в процесі жорсткої конкуренції. Гонки на виживання.
Шкода, що стільки ресурсів та часу втрачено дарма. Хочеться вірити, що хоча б висновки з цього зроблять.
!(1)
!(2)