Легіонери

На Хабрі не вщухає битва статей на тему: “ШІ скоро замінить людей!” — “ШІ ніколи не замінить людей!”. Ідеальна розвага на вихідні :). На відміну від пустих дурниць у звичайних соцмережах, там народ пише більш-міш аргументовано та змістовно.

Але деякі моменти, чесно кажучи, дивують.

Ось це ось що?
!(1)

Що ще за “вартість готового сеньйора”???
Їх що — купують?
Як негрів в Америці? Можна просто купити собі сеньйора назавжди або хоча б на рік?

Я звик думати, що вартість легіонера — це ставка його заробітної плати, яку ти йому готовий запропонувати відповідно до його запитів (включаючи бонуси, тренажерні зали, соцпакети та будь-які інші додатки).

Але ж усе це буде плюс-мінус однаковим як для того сеньйора, якого ти “купуєш”, так і для того, якого ти виростив у себе з джуна (за умови однакового рівня компетенції)!

Якщо платити працівнику, якого ти виростив у себе в компанії, менше, ніж платять на ринку працівникам такого ж рівня, то твій “вирощений” просто звільниться і перейде туди, де платять більше!

Я в чомусь неправий?

То з якого дива раптом “готовий сеньйор на ринку коштує стільки, що вся економія першого року йде на одного-двох людей”?

Ні, не коштує!

Якщо компанія справді зекономила на впровадженні ШІ-шки пару десятків річних ставок “планктону”, то той факт, що з цієї пари десятків не виросло парочки штук сеньйорів, не розорить компанію при придбанні цих сеньйорів на ринку.

Ну, заплатите щось хедхантерам, ну, може, на десяток відсотків більше призначите ставку і бонуси, ніж “своєму”… Але щодо “всієї економії” — це неправда.

Чи я помиляюся?

Я все ж таки суджу за своєю галуззю, а внутрішню кухню IT-бізнесу я глибоко не знаю. Але з того, що я знаю, слово “вічність” у мене не складається.