Політ в один кінець

Ох вже ці китайці… Вони вже безумовно навчилися робити техніку серйозного рівня. Я за час війни політав і на Мавіках, і на Матріксах, і на Аутелах. І треба сказати, що Аутел, як на мій погляд, добряче своїм китайським побратимам у своєму класі поступається.

Так от техніку робити вони навчилися, а от безсоромно брехати в рекламі ще не відучилися.
Особливо на Аліекспресі.
Ладно ще казки про «натуральну шкіру» та «100% бавовну», але ж зробили вони дуже симпатичний мініатюрний дрончик.
32 грами, із захистом пропелерів — чудова іграшка!
!(1)
Але не набрехати з три короби вони просто не можуть, і тому в описі нахабно уживаються «максимальна швидкість 16 м/с + максимальний час польоту 12 хвилин + максимальна дальність 10 км».
!(2)
На що розрахунок?
На те, що ніхто не додасть два плюс два?
Не порахує, що навіть 19 м/с — це приблизно кілометр за хвилину, а значить, якщо з першої секунди старту (що нереально) дрон понесеться з максимальною швидкістю, то за свої 12 хвилин він відлетить лише на 10 км «туди» і лише на 2-3 км «назад», після чого впаде за вісім кілометрів від власника :)))
Ну не дурні?
Ні, не дурні. Це вони споживача дурнями вважають.
Але як іграшка для дитини, апарат безумовно цікавенький. І безпечний.