Чи бити по параду?
Це рішення буде прийматися без врахування моєї думки, але суто для профілактики хвороби Альцгеймера інколи треба подумати навіть над тими речами, якии від тебе не залежать.
1. Те, що зараз всю мережу закидали погрозами удару дронами по параду - це правильно. Є шанс, що дехто ще з путінських холуїв тричи подумає та й обере “дипломатичну хворобу” як Фіцо. Тим більш що військовий парад агресора, який знищує нашу країну - абсолютно легітимна ціль.
2. Те, що саме зараз Україна продемонструвала нові, раніше ні для кого недосяжні, свої можливості у застосуванні дронів (і атака на аеропорті за 2000 км від кордону РФ і збиття морськими дронами орківських бойових літаків) - це чудове доповнення до всіх цих погроз та заяв.
3. Але, є одна проблема - “китайська страховка”. Якщо туди насправді приїде Сі - я б не бив. Для нас зараз Китай - більш важливіший союзник, ніж США. Бо всі ці дрони ми виробляємо із дуже широким використанням китайських компонентів, і на відміну від Штатів, китайці нам при цьому не ставлять обмежень “ракети дамо, але бити ними по Оркостану не дозволимо”. Тому я б не портив відносини із Китаєм,заради слабенького пропагандистського ефекту. Навіть якщо ми тим дроном влучимо в Мавзолей та Путіну ботокс припалимо, це буде набагато менш важливо, ніж ті реальні успіхи, яки ми можемо досягнути на фронті, якщо і надалі не буде проблем із закупками в Китаї.
Так, я знаю, вони продають обом сторонам. Але це не є проблема.
Бо ми все це використовуємо краще та ефективніше.
І могли б ще вдесятеро краще, якби наша влада хоча б на півроку змогла б заставити себе менше красти, а наше головнокомандування провело хочь якусь реальну чистку в себе від старих тупих кадрових генералів.
Але і без того, у розвитку технологій під час війни та темпах змін тактики ведення бою, ми швидші та ефективніше за Рашку.
І це єдина можливість для нас триматися та знекровлювати ворога доки не підломляться його гнилі коліна.
То ж якщо для цього удару дрони накопичено, то я б їх запустив на добу чи дві раніше. І не туди, куди обіцяємо, а туди де нас менш за все чекають.