Відкопали стюардесу
Це дуже огидний анекдот, але дуже смішний.
І, як виявляєтсья, дуже філософський. Бо любителі “відкопати стюардесу” є і схоже що будуть завжди. І їх багато.
Я раніше думав, що це стосується тільки совкодрочерів, а вони скоро вимруть і ми цього феномену позбавимость, але ні… Не щезають.
Це вони вже третій десяток років голосують за жалюгидного чмошника, скиглячи “якщонепутінтохто”. це вони не здатні знайти жодного достойного кандидата в Президенти серед 300 мільонів американців і висувають двох 80 річних старих дурнів, пропонуючи громадянам вибір з двох сортів лайна. Це вони бризкають слиною у фейсбуках “ну що, дурні, обрали щоневтіка? Треба було знову нашого “сивочолого гетьмана” обрати, от він би захистив країну (разом із своіми синочкам, що ховаються від війни поза кордоном та своїми свинарчуками, що грабували український ВПК!)” І це вони ж - ті ж самі при цьому без проблем готові знов голосувати за того, хто з ясними очима брехав “я йду тільки на один термін” !!.
Медики це називають перверсіями. І конкретно цю - некрофілією.
Менш тяжки форми - неофобією.
Я сам на таке ніколи не хворів і тому рекомендувати лікування не можу.
Я навіть зрозуміти цього не можу. Бо і в бізнесі і на війні і в побутових питаннях, якщо в мене щось зламалося або зносилося, я йду в магазин, щоб купувати нове, а ніяк не в сарай, щоб витягувати старе та давно зношене. І навіть якщо я помилково куплю щось не дуже зручне або не дуже якісне, я знов звернуся до магазину, а не до смітника, на який перед тим я викинув старий непотріб.
Я не відкопую стюардесу.
І вам не раджу робити це на наступних виборах (до яких як я бачу в нас вже активно почали готуватися).