Дуже влучно Мі3ch зформулював:
!(1)
Я народився пізніше, ніж “полковник Кольт” зрівняв шанси, але я жив до появи інтернету і дуже добре відчув, яки неймовірні можливості він відкрив саме для моєї улюбленої провінції.
Я не люблю столиць. Ані столичні міста ані “столичні країни”. Тобто відвідувати їх люблю, але жити в них просто не можу. Там я відчуваю себе обʼєктом а не субʼєктом. Тільки у невеликому містечку по справжньому відчуваєшь свободу у всіх її проявах, особливо це стосується свободи пересування, для якої обовʼязковим є відсутність пробок на дорогах.
Але до інтернету у провінції були свої значні обмеження. Менша доступність вибору товарів та послуг, важче знайти клієнтів для свого бізнесу, важче знайти співробітників.
Інтернет змінив все.
Спочатку зʼявилося он-лайн торгівля і мешканцям маленького містечка стало легко отримувати той самий асортимент товарів, що і у столицях, це загострило конкуренцію серед продавців в містечках і більше людей перейшло у сферу надання послуг, покращивши пропозицію і в цьому, потім зʼявилася видалена робота. Я почав наймати людей на видалену роботу за багато років до коронавірусу, ще у “нульових”. І тоді ж я розпочав надання сервісу “видаленого агросупроводу”, коли ми повністю керуємо процесом вирощування на полях, ніколи тих полів не відвідуючи і не бачачи.
Місцем моєго життя та моєї діяльності став весь світ. І це саме завдяки інтернету.
Саме тому я не поділяю ниття песимістів, яки пророкують що “ШІ відбере всі робочі місця”.
Поки що для мене особисто, ШІ не замінює співпраці із фахівцями, але значно полегшує мені процес спілкування з ними та підвищує ефектвиність такої співпраці.
Узяти хоча б перший етап - формулювання ТЗ.
Буває, звичайно, коли замовник точно знає, що саме і як йому потрібно, але у 90% випадків, в момент обговорення задач все одне виникає проблема, коли виконавець задає питання, на яки відповіді одразу немає.
Ненавиджу запитання “на який бюджет ви розраховуєте?” і сам його ніколи нікому не задаю. Дурня якась - якщо я не проводив досліджень ринку з цих послуг, то як я можу знати, скілььки буде коштувати мені те, що я хочу. І так, дуже часто мені важко пояснити чого саме я хочу, бо я ж в цьому не фахівець, я фахівець у своєї справі.
Наприклад, у 2005 році нам терміново знадобилася програма обробітку результатів аналізів лабораторії та розрахунку норм добрив згідно них.
Як я міг відповісти на питання “на який бюджет ви розраховуєте”? Припустимо я відповім “на 1000 доларів” І що? Мені зроблять саме на ці гроши щось, що тупо не буде виконувати потрібні мені задачі, або буде працювати криво, а у відповідь на претензії скажуть “ну так ви ж просили на 1000 доларів, а за цю ціну це максимум на що можна розраховувати!”
Але ж біда і в тому, що дуже часто замовник у момент замовлення не до кінця собі уявляє, що саме йому потрібно. Остаточно це зрозуміти він може тільки в процесі роботи над проектом, коли вже побачить перші версії. І уточнити у нього всі деталі теж неможливо одразу.
І як раз у цьому чудові можливості надає ШІ. За лічені хвилини або виконавець може навайбкодити прототипи, різні версії, витративши на це дрібниці, надати на розгляд замовнику, щоб той вже дивлячись на них і сам зрозумів що саме він хоче і пояснити зміг.
Я не уявляю собі як можна без цього.
За всієї поваги, припустимо я замовив логотип та іншу “айдентику” серьозній компанії, чудовим людям, великим фахівцям і вони мені розробили щось. ~~За 400 000 гривень :) ~~
А мені не подобається.
Ну от просто не подобається! Вони мені пояснюють, як це глибоко і тонко відображає нашу місію та переваги, який там глибокий сенс, а мені не подобається!
І що робити?
Вся їх робота собаці під хвіст? Хай безкоштовно все переробляють?
Скільки разів?
Чи всеж таки мені сплатити?
За що?
І це ж, боронь Боже, не тільки айдентики тої стосується.
І веб-сайт для компанії і якись додаток для смартфону і взагалі найзвичайнісіньки речі - проект будинку, проект системи крапельного зрошення для поля, дизайн зовнішнього вигляду приладу який ти придумав…. все це потребує прототипу.
А протитипи - це саме те, що ШІ робить миттєво, дешево та у будь який кількості варіантів.
І передивившись їх всі, замовник краще починає розуміти що саме йому потрібно. І вже тоді він більш готовий зробити адекватне замовлення живому фахівцю, що дуже підвищує шанси не те. що сторони залишаться задоволені один одним.
Власно кажучи, цю підготовчу роботу може робити будь яка із сторін.
А от до ШІ це було майже неможливо.
Виконавці не буди зацікавлени витрачати час на підготовку десятків прототипів, обмежуючись або демонстрацією своїх “лукбуков” або “на який бюджет розраховуєте”.
От ще раз - “на який бюджет розраховуєте” це перекладається як “Ти не виглядаєшь настільки переспективним покупцем, щоб я витрачав на тебе свій час, пояснюючи тобі детально та системно про всі наши товари та послуги”. Це демонстрація зневаги до клієнта. Намагання сегрегації.
А от ШІ - він як полковник Кольт. Зрівнює шанси отримати детальну, повну та систематичну інформацію, та ще й сам провокує тебе продовжувати обговорення ще глибше та детальніше.
За що я йому і вдячний.