Дослідники, на яких ми заслуговуємо

Саме так — заслуговуємо!
Бо ми це споживаємо. Слухаємо, лайкаємо, дивимося і навіть гнилими помідорами не закидаємо.
Послухайте на девʼятій хвилині випуску “Бігусу” оцього “експерта”!
!(1)
Послухайте, як він “відверто каже”, що вони “робили дослідження, аналізували” і… і не наводить жодної цифри!
Робили вони дослідження, вивчали дані, аналізували, рахували, і єдине, що він може сказати і заради чого його “Бігуси” витягли на інтервʼю, це: “достатньо велика частина киян… у відношенні до загальної кількості… ходить на ринок Столичний”.
!(2)
І щось мені підказує, що такі “дослідження” робляться не за свої гроші і не за гроші замовника із бізнесу (типу Фоззі чи інших мереж), бо бізнес за лайно платити не буде.
Це за наші гроші, панове.
За наші податки, які ми покірно сплачуємо для утримання десятків нікому не потрібних міністерств та управлінь, які ці гроші крадуть, а що не вкрали, то витрачають на отаких пустозвонів — “дослідників”.
Ду-май-те!
Тут є про що подумати, тому що не такими “експертами” і такими “дослідженнями” засрана не тільки галузь економіки. В нас майже вся наука така. За свою, аграрну галузь, я вам точно це можу сказати, бо достатньо близько з нею знайомий.
Та й не треба бути глибоко в темі, достатньо подивитися на ринок інпутів — всі сорти овочів та фруктів, які сьогодні використовуються в інтенсивних технологіях — голландські, іспанські, американські, сербські, польські, — а от українських вдень із ліхтарем не відшукаєш. Якщо не вважати сортами щось типу часнику “Любаша”, який звичайний бізнесмен просто відібрав з того, що бабусі на базарі продають, та зареєстрував як сорт. Бачите? Де бізнес — там реальний результат навіть без купи кандидатів та докторів наук, без пʼятиповерхових будинків, без міністерства, без фінансування. А де державне фінансування — там гниль та деградація.