Божа воля
Подивився я у Дениса Казанського на каналі репетицію “прийняття реальності” у російських пропагандонів.
Суть така:

• Ніякого Краматорську нам не світить, треба домовлятися хочаб по ЛБЗ.
• “А як це поєднується із цілями СВо що було заявлено?
• Дуже просто: “Людина планує, а Бог вирішує”
  !(1)
  Отака рішуча відповідь. Коротенькими дзвінкими фразами, як і має бути у пропагандистів. З прислівʼями та алітераціями.
  Можу запропонувати їм додати до цього пояснення ще “хвостик”.
  Або від мене особисто: “.. а Бог любить Україну”
  Або від пана Бонапарта: “А бог на боці великих батальонів, і вони як виявилося - не в нас”.
  А якщо серьозно, то як завжди, вчитися треба на чужих помилках. І вивчати не тільки позитивний досвід Мадʼяра, та Федорова, Буданова та Малюка, а у першу чергу - найтупіши помилки Путіна -Герасимова.
  І я навіть не про головну помилку - про сам напад. Якби за нею не було ланцюга інших стратегічних помилок, ХЗ чи вважали би ми зараз помилокю її саму.
  Перша велика помилка - “поход за Дніпро”. Це ідеальна пастка, яку Україна підготовула русні і та в неї потрапила. Якби 40 000 орди не пішло у “глухий кут” між двома річками, а було спрямовано на північ чи північний схід - за тиждень було б відрізано наше найбоєздатніше угруповання, що стало би смертельним ударом по ЗСУ.
  Друга - це ідиотизм із “референдумом та вписуванням у Конституцію” того, що зжерти як виявилося не можуть.
  Наскільки б легше було зараз викручуватися якби не оці “чотири регіони”.
  Жадибність фрайєра згубила як завжди. Жадібність згубила дрібненького жадібного кдбшника, який все своє життя обдирав всіх до кого міг дотягнутися і тащив все у кубишку, як Плюшкін.
  Не міг він зрозуміти ані в першому ані в другому випадку що таке “звуження простору прийняття рішень”, чому це є страшна помилка.
  І не було поруч тих, хто міг би пояснити. Не тими людьми він себе оточив.
  Дурень…
  Бо “про розум правителя судять по тих людях, якими він себе оточує”.
  Так казала одна з наймудріших людей у світі - Нікколо Макіавеллі.