Крипта
Я жодного разу не фінансист.
Я - бизнесмен.
Радянські підручники політекономії пояснювали нам, що різниця між мною та Славкою з мого дивізіону, який до війни як раз фінансистом і був, у формулі.
Моя формула “товар- гроши-товар” (ну або товар, або послуга, не суттєво), у торговця “гроши-товар-гроши”, а у Славка “Гроши - гроши”
Коли я сам зайнявся бізнесом, я зрозумів, що всі ті формули занадто спрощені і не дуже відповідають дійсності, але мова не про те.
Що було вірно - гроши для бізнесмена не головна мета. Скоріш, засіб, інструмент та корисний побічний продукт виробництва. Справжній бізнесмен гроши не накопичує.
Десятки років наши банки, що на моїх рахунках пусто не буває, пропонували мені покласти щось на депозит. Десятки років я сміявся у відповідь, запитуючи - “тобто ви вважаєте, що краще за мене вмієте використовувати гроши?” Ви мені маєте пропонувати кредити, а не депозити, тоді я ще я подивлюся, чи воно мені цікаво.
Саме тому, я дуже довго не розумів - навіщо мені той біткоін? Жодний із аргументів криптофанатів мене не міг зацікавити.
Засіб накопичення - для цього він досить ризикований, бо у будь якому разі фіанті валюти надійніши ніж крипта, абсолютний крах якої не обрушить економіку жодної держави. Тобто, уся економічна потужність та військові сили США у разі потреби будуть використані для того, щоб долар не перетворився на сміття за місяць. А от стосовно біткоіну - та без проблем. Головні тримачи вчасно його зіллють, маючи або інсайдерску інфу або команду аналітиків, здатних той крах прорахувати, а мільони дрібненьких просто втратять все.
Засіб платежів? Та ні. Не готовий я підписувати договор агрономічного супроводу на рік наперед у біткоїнах, яки за цей час або зростуть на 20%, або впадуть на третину.
Думаю, що і великий зернотрейдер не підпише форвардний контракт на кукурудзу наступного року врожаю у біткоїнах. Та йдоговор такий (у біткоїнах) навряд чи суд прийме до розгляду у разі проблем із виконанням сторонами своїх зобовʼязань. Тому трастволлети - дпоки що осить нечаста річ не тільки для аграріїв, але й для бизнесменів взагалі.
Засіб спекуляцій? Ну тут напевно - так. Але мені це не цікаво. Формула в мене не та. Я свій адреналін отримую іншим чином. Я не граю в компʼютерні ігри, не граю в казіно, не мрію знайти гаманець на дорозі і ніколи не спокушаюся солодкими пропозиціями “швидко заробити”. Хоча постійно готовий ризикнути вкласти все що маю в нову бізнес ідею чи розробку нового продукту.
Інвестиція? Ну я ж казав банкам - я не інвестор. Я з тих, в кого інвестують. І я вмію примножувати гроши не гірше ніж біткоїн.
Згідно цього графіку за останні 5 років біток вирос на жалюгідні 25% :)
!(1)
Вибачте, панове, але мені це просто не цікаво.
Окей, спробуємо провести середню лінію між 2017 та 2026 роком. Від 10 000 евро до 70 000. У сім разів подорожчав. За девʼять років.
!(2)
І знов таки, вибачте.
За це період кожен мій долар нарожав мені набагато більше “маленьких”.
Середня рентабельність інтенсивного овочевого проекту - ажніяк не менше 80% річних, в мене особисто бували славетні роки із рентабельністю понад 400%.
У консалтингу теж так само, що цілком логічно, якби мої клієнти мали більшу рентабельність ніж я, так я би просто кинув консалтинг та став їм конкурентом :)
Тож в реальності свої 10 000 евро у 2017 році я перетворив на 70 000 не у 2026 році, а вже у 2020-му.
Коли кріптоінвестори із 10 000 доросли тільки до 20 000.
Нікого не засуджую, ні над ким не насміхаюся, щиро поважаю тих, хто це вміє.
Просто пояснюю, чому саме всі ци роки я в цьому не бачив для себе нічого цікавого.
Побачив зараз.
Коли пан Гетманцев і його банда наш уряд, обраний нашим народом (який нажаль все ще залишається хворим на социалізм, та мріє про державну освіту, державні лікарні, вважає нормальним існування державних підприємств і тому покірно несе на своїй шиї сотні тисяч бюрократів), остаточно втратив відчуття реальності і почав вбивати бізнес непомірними податками.
Протестувати на майдан з цього приводу я не піду. Не на часі, та й мені якось і не за статусом.
Припиняти діяльність я теж не планую. Не дочекаєтесь! Я - бізнесмен. І я не просто “на це живу”, я взагалі “цим живу”.
Моя форма протесту буде більш ефективна. Я піду із “білого бізнесу”.
Не зараз, бо поки що мій сектор - ТОВ на єдиному податку - поки ще не чіпають. Поки що вбивають ФОПів. Але я дуже добре памʼятаю те що писав пастор Німеллер :
“коли вони прийшли за євреями, я мовчав. Бо я не єврей. ….”
Я не буду чекати, поки прийдуть за мной.
Я буду до цього готовий.
Або виведу бізнес у закордонну юрисдикцію, або піду в “тінь”. У тіні некомфортно, я це добре знаю ще із 90-х років. Але перетворити себе на дойну корову для паразитів від влади я не дозволю. Свого часу я обрав втрату майна та ризик загинути на війні тому, щоб стати рабом русні. Тим менше нашої наволочі годі й сподіватися на те, що я стану рабом для них.
Тому криптогаманець я собі вже створив. І вас запрошую! В кого ще немає.
Пограємось та розберемося як воно працює.
Завжди треба мати “план Б”.