Неймінг
Я вже писав як мене дратує що голівудськи кинороби страждають від дефіциту ідей для нових блокбастерів, пхаючи нам одне й те саме у вигляді “сіквелів- тріквелів”, але ще смішніше, коли їм не вистачає назв.
Карманний англійській словник - 26 000 слів. ШІ каже, що взагалі їх більше 500 000. Вам мало?
!(1)
А для назви фільму можна ж використовувати не тільки слова, а й ціли речення! Уявляєте, скільки комбінацій можні зробити із цих слів, щоб уникати такого відвертого дублювання назв?
Але не вистачає…
Не слів не вистачає, а розуму та здорового ґлузду не вистачає.
Та що там кіно….
Маленьтка незручність.
Набагато серьозніше, коли таке відбуваєтсья у медицині чи захисту рослин.
Ось наприклад велика компанія Сінгента.
Продає багато років гербіцид Лонтрел. Дуже важливий гербіцид для контролю бурʼянів на багатьох культурах. Від цибулі до кукурудзи.
Це селективний гербіцид - тобто його застосовують коли наши рослини вже ростуть і гербіцид має знищити бурʼян, не пошкоджуючи культуру. І він не пошкодить, яко не передозувати.
Але як же ж не передозувати?
Сінгента робить все можливе, щоб фермер або угробив свою цибулю, або не впропався б із бурʼянами.
Саме для цього компанія виробляє два види Лонтрелу.
Лонтрел 300 та Лонтрел гранд
!(2)
Як в кредитних договорах із аферистами - наприкінці дрібненькими літерами пишуть щось таке, що перевертає весь договор догори ногами, так і тут - оце додаткое слово перевертає все.
Бо максимальна доза на цибулі для одного Лонтрела 0,3 л на гектар, а для другого 0,16 л/га. І якщо ви поплутали (а ви поплутаєте, бо люди у спілкуванні завжди скорочують до першого слова, хто там буде кожного разу казати “Лонтрел триста”?), то 0,3 л лонтрела гранд вашу цибулю ухайдокають, ви втратите шалені гроши (щоб ви розуміли середня площа цибулевого проекту у середнього фермера - 30-50 гектарів, а на кожному гектару росте цибулі на 15 000 долларів), а якщо ви даси лонтрел 300 у дозування гранду, то ваши бурʼяни не помруть, і вам доведеться шукати людей, яких ще не спіймало ТЦК яки вам обійдуться в дурні гроши, бо ручна прополка - це дуже дорого, та й до того ж, ці добрі люди сапками порубають вам не тільки бурʼян а й цибулю і крапельну трубку (це ще буде десь 1000 доларів на гектар).
Навіщо це робить Сінгента?
Тому що велика корпорація, багато рівней керівництва, велика інерція у прийнятті рішень і тому немає надійного “зворотного звʼязку” із споживачем.
генеральний директор Сінгенти, як Путін - інтернет не читає. йому у “папочках розпечатки приносять” :)
А фермер - не американська пенсіонерка, яка може подати в суд позив на мільон доларів за те, що на паперовому стаканчику не було написано “обережно, гаряче!” , хоча реальні збитки фермера від такого свинячого неймінгу набагато більши, ніж у тої бабці, яка забула що кава взагалі то завжди гаряча.
Звичайно, це не одна Сінгента така.
Байер продає гербіцид Майстер, який знищує всі рослини (крім кукурудзи якщо кукурудза у стійкій фазі та доза Майстеру не перевищена) а Валагро продає добриво Майстер для тих самих культур….
!(3)
І уявіть собі пораду від агронома “дай завтра Майстер в дозі 5 кг на гектар!”
Це, найкритичніши із проблем у неймінгу продуктів для агробізнесу. Проблеми, яки реально призводять до помилок, що стають причинами втрат та збитків фермера.
Є і просто тупі маркетингові рішення.
Наприклад, давати сортам назву комбінаціє. літер та цифр.
Імʼя - важжливий інструмент маркетингу. Поки сорт/гибрид тільки виводиться та випробується, йому вистачає цифрового індексу. Але якщо компанія виводить його на ринок та починає інвестувати у його рекламу, то імʼя просто необхідно.
Тому що купка літер та цифр не дозволять фермеру навіть щиро поділитися своїм задоволенням із колегами.
Одна справа казати “в мене цього року шикарний врожай дав “Шкіпер” та “Лампо” - обидва ранні та транспортабельні!”
Але дурнувато якось звучатиме “Як же ж мені сподобався СХД 25241, за якістю плоду він навіть краще ніж RZQ4957…” - це мова роботів якась а не людська.
І тому, імʼя має велике значення. Придумати правильне - буває непросто.
По-перше, треба щоб це імʼя не було доси зареєстровано кимось для аналогичного продукту.
По друге, небажано щоб воно звучало погано на мовах тих країн, де ти плануєшь продаватися. Таки “динозаври” як я добре памʼятаюсть як поганенько продавалися у нас мінеральна вода “блювота” та шампунь “вошь енд гоу”. В нашої галузі це трапислося із кавунами “Huelva” - скільки не намагалися голандці пояснювати що перша літера не читається - не допомогло :)
Все та ж Сінгента дуже довго розкручувала капусту “Тріперіо” на українському ринкові, але продавалася поганенько, незважаючи на те, що менеджери компанії дуже старанно пояснювали, що це не про тріпер а про трипсів, до яких цей гібрид є стійкім.
По-третє, імʼя має запамʼятатися. Щоб якось виділятися серед десяткій тисяч конкурнентних.
Була мода колись називати сорти овочів жіночими іменами. Але ж якось нуднувато виглядали всі ті “Марʼюшки” та “Наташи”. Не чіпляло. Не запамʼятовувалося.
Якщо вже автори намагалися вписати в історію імена своїх коханих, то треба було якось покреативніше придумувати. Я колись пропонував своїм знайомим селекціонерам, щоб вони спробували “імʼя та по батькові” заміст просто імені.
Наприклад сорт “Марфа Васільївна” врізався в памʼять би набагато краще ніж “Машенька”
Четверте - імʼя не має дисонувати із товаром та ціьовою авдиторією. Так наприклад знаменитий сорт томатів “Бичаче серце” навряд чи буде популярним у індусів, а якщо хтось хохоче продовжити тему і назве новий сорт “Свиняче серце”, то ані в мусульманських ані в юдейських країнах його не купуватимуть :)
Я, наприклад, вже двічи намагався переконати своїх знайомих хіміків дати яскраву та вражаючу назву “Оргазм” новому пестициду. Але - не погодилися, сказали що звучить несерьозно, а основний їх споживач - суворі професіонали. Може і праві. Але для нового сорту рози чи тюльпана це може підійти.
Пʼяте - чудово, коли імʼя несе додаткову інформацію. Якщо сорт огірків має “музичну” назву, всі знають що це - РійкЦваановська селекція. Вони забрали всі слова цієї тематики - і “опера” і “соната” і “Бетховен” и Моцарт”.
А останні три літери в назвах сортів салатів “Лагунас”, “Платінас”, “Картаґенас” - це не просто літери, а інформація про те, що цей сорт не уражуєтсья попелицею nasonovia.
Бувають і небезпечні назви.
Є наприклад сорт томату “Президент”. Нібито вдала назва. Але уявіть собі, як небезпечно в Оркостані вирощувати такий сорт!
Варто фермеру там тільки десь не подумавши ляпнути “щось не подобається мені цей Президент” - отримає великі проблеми.
Всі ці проблеми - не надумані, а цілком реальні.
Ось скрін із сайту моїх давніх друзів - компанії Іррігатор.
!(4)
Взагалі то вони системи зрошення виробляють, але вирішили ще трохи шити підзаробити і на постачанні іспанського посадкового часнику.
Подивився я на назви сортів ….
Не заморочилися іспанці із назвами.
так і назвали свої сорти “білий часник”, фіолетовий часник” - саме так і перекладається це “ахо морадо”
От просто уявляю собі як іспанський фермер запитує у продавця:

• Є у вас у продажу білий часник?
• Є.
• А який сорт?
• Білий часник!
• А фіолетовий є?
• Є!
• А сорт який?
• Фіолетовий!
  Не знаю, як на таке реагують іспанці, але наш фермер подумав би що над ним знущаютсья :)
  Тож, не треба так несерьтозно відноситися до неймінгу. Тим більше, у епоху ШІ - зовсім нескладно посидіти з ним 20 хвилинок та разом придумати щось, щоб відповідало всім тим крітеріям, що я тут перелічив, та ще й тим, про яки я забув. Але ШІ вам підкаже і їх.
  Хтоб тільки це підказав Байеру із Сінгентою….