Фетишизм
Ні, я не про сексуальні інверсії. Я про хліб та книги. Якось кучно пішло - тут і Солонін із Любарським плакали що “спалюють російьскомовні книги, навіть книжки Віктора Суворова палять дурні”, ну і @sarmat написав про те як хтось там шукає як позбутися російськомовних книг.
Спочатку хочу попередити - я абсолютно згоден і із Солоніним і із Любарським і із @sarmat стосовно того, що палити книжки тільки за те що вони написані російською мовою - це не патриотизм, а дебілізм. Рагульство чистої води.
Але…..
Але само по собі спалення книжок мене зовсім не засмучує. Я давно вже позбувся своєї бібліотеки (а вона в мене нараховувала майже тисячу книг), повіддавав у школу та дітячи будинки міста, а що не забрали - викинув на смітник.
І це зовсім не значить що я не люблю, не поважаю, або не ціную книги.
Я їх обожнюю.
Саме тому я давно вже не користуюся паперовими книжками.
Бо в мій планшет чи рідер влізає 10 000 книжок і мені набагато легше та комфортніше читати із контрастного монітору рідера, налаштовуючи собі потрібний розмір літер під свої очи, ніж напружувати зір на дрібненький шрифт пожовтілих сторінок.
Справа не в тому, російскою чи українською мовою написані ті книжки що хоче здати на переробку той дядько про якого пише @sarmat, справа в тому - що то за книжки!
Якщо це Дарья Донцова, або томи Брежнева, Леніна чи “Спогади та роздуми” брехуна Жукова - то що ще з цим мотлохом робити, крім як пустити на туалетний папір?
І навіть якщо там щось цінніше для людства - хай навіть Сенека із Парацельсом, Стівен Хокінг і Василь Стус, але будь який громадянин може просто не любити читати саме це. І що - він приречений зберігати все життя пʼять сотен томів? Чи бігато по місту шукати кому віддати?
Сьогодні, панове, книга - це шматок паперу. А її Вімст - давно і навіки збережено в мережі, тому що практично всі книги вже давно оцифровані. А якщо у вашої бібліотеці ви знайшли щось що ще не оцифровано - то оцифруйте та викладіть у мережу. А після цього можете і спалити, бо цінність має не той кусок паперу а те що там у ньому написано. І в мережі воно збережеться набагато краще і стане доступнішим набагато більшої кількості людей, ніж у ваший квартирі, бе воно вам буде заважати та збирати пиляку.
Нам сильно засрали голови оцима фетішами - “не можна кидати в сміття хліб” - чому не можна?????? Мʼясо можна, помідори можна а хліб не можна?? “Не можна палити книги” - а зошити можна? Там теж літери написані.
Маячня це все повна.
2026 рік! ШІ, роботи, розумні будинки, дрони, інтернет всюди…. а ми ніяк не позбавимось забобонів.
Боятися спалити старі, запліснявілі книжки, яки ви читати не плануєте і не уявляєте собі кому віддати - це як боятися поховати померлого улюбленого пса.
Він був хорошим другом. І ви не маєте його забувати. Але і тримати його трупака в хаті ви теж не повинні.
Закопайте його на городі, і зберігайте на памʼять відео та фото із ним.
А книжки, яки на вашу думку мають залищатися із людством - оцифруйте, якщо це хтось до вас не зробив.
І не сотворяйте собі кумира (якщо я правильно переклав це українською)
P.S. Незбивуюся якщо у Солоніна побачу розвиток цієї теми щось на кшалт “Вчора побачив як одна дура видалила зі свого рідера fb2 файли із творами Пушкіна! Яке ж варварство! Серце кровʼю обливаєтсья “