Розділяй та володарюй.
Є, навіть в мене, таки питання, де я можу застосовувати принцип “запасатися попкорном” - яки не дуже стосуються мене напряму, або по яких обидва вектори розвитку подій я можу використовувати собі на користь (або хоча б не мати значних проблем у обоох сценаріях).
Тії трампівськи тарифні війни - з цього ряду.
Тому дозволяю собі спостерігати та періодично робити проміжні висновки.
На мій погляд - раунд за Трампом.
Справа навіть не в тому, що він реально декого заставив “цілувати йому сраку” (що за бидло таке внаши часи проходить до посад Президента - що Путін що Трамп що і наш Зеленський - не можуть без люмпенської лексики розмовляти навіть публічно - навіть Янек був культурніше у публічному просторі)
Справа в тому, що він блискавично розділив той недолуглий Брікс і взагалі весь неамериканський світ на “Китай - всі інши”. Тому що сьогодні тарифна війна несподівано це вже не війна Трампа із усіма, а війна Трампа з Китаєм а всі союзники Китая тихенько постоять збоку (у будь якому разі не приєднуючись догри в ексалацію ставок тарифів).
Як хочете панове, але є речі, яким можна повчитися навіть у Трампа.
І це - не єдине чому варто повчитися. Я ще повчився і у Трампа і у Мілея тому як треба трощити бюрократичну ракову пухлину, розганяти міністерства та інши кубла тих паразитів.
Критично повчився б, звичайно, аналізуючи і деяки тактичні помилки і правильность обраної стратегії
А поки що - чекаємо на відповідь Китаю. Що буде робити старий Сі, залишившися одиноким в цієї війни. До речі - як же ж він так поспішив?…. Зазвичай саме китайці вміють не гарячкувати і не поспішати. Саме вони напридумували усіляких мудрощів про “помста, це страва, яку треба подавати холодною” та “якщо достатньо довго сидіти на березі…”

А самі поспішили….