На Закарпатті цвіте сакура.
Першим це почав, скільки я памʼятаю, Балога. Він років 12 тому завозив на Закарпаття сакури та висаджував тут.
Я взагалі то не в захваті від Балоги. Я дуже поважаю бізнесменів - тих, хто заробляють у ланцюжку “товар-гроші-товар” (або “послуга- гроші- послуга”), нормально відношусь до фінансистів з їх ланцюжком “гроші-товар- гроші”, а от олігархів, що заробляють на ланцюжку “гроші-влада-гроші” (навіть якщо у цей ланцюжок десь втиснуто якись там “товар”), я поважаю не більше ніж ще мерзотніший клас - чиновників, формула заробітку яких виглядає як “влада-гроші-влада”. Обидва останніх типа людей - звичайні паразити на суспільстві, яки існують тільки тому, що більшисть того суспільства все ще хворіє на соціалізм і вірить в те, що без втручання держави в бізнес ми обійтись не можемо.
Але дуже мало в світі виключно білих або виключно чорних людей.
Переважна більшисть нас - плямистеньки. Із чорних та білих клітиночок, із добрих та поганих вчинків. От і Балога якось, проміж своїми паскудними олігархічними оборудками, зробив і добру річ - прикрасив Закарпяття сакурами.
Може так станеться, що це і буде єдиним, за що його тут будуть згадувати добрим словом.